Годжі: дозріли «ягоди щастя»

Переглядів : 4
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 оценок, среднее: 5,00 из 5)
Loading...
Дозрілі ягоди годжі

Дозрілі ягоди годжі

Інтерес до всього нового сприяє просуванню в наших умовах помірного і помірно-континентального клімату цікавих і незвичайних рослин. Однією з таких є годжі, ягідний кущ, який прийшов до нас із Тибету і Гімалайських гір. Публікація про цю цілющу рослину, ягоди якої називають «плодами довголіття» і «ягодами щастя» (див. «ЗМГ» № 13 від 28.03.2012 «Годжі — рослина здоров’я і молодості». — Прим. ред.), викликала підвищений інтерес у читачів «Землі моєї годувальниці». Багато хто з них «прописав» цю китайську гостю в себе на ділянці. Однак відсутність досвіду і недостатність інформації про цю культуру потребують постійної уваги, спостереження й участі в житті рослин. Мені часто доводиться відповідати на запитання читачів, котрі цікавляться особливостями агротехніки, розмноження, збирання врожаю і зберігання ягід годжі. Гадаю, мій досвід вирощування цієї культури і мої спостереження, викладені в цій статті, будуть корисними для всіх, хто вже придбав і має намір посадити цю незвичайну рослину.

Насамперед, хотілося б застерегти від помилок. Адже рослин, схожих на годжі, багато. Це і вовча ягода, дереза або золотуха (рос. — заманиха). Дехто навіть плутає цю рослину з отрутною беладоною і вовчим ликом, які також у нас називають вовчою ягодою. Але відмітною рисою їх є те, що всі вони колючі.

Наприклад, на звичайній дерезі шипи досить великі і розміщені по всій довжині пагона. А ось, на культурних, їстівних видах невеликі колючки можна побачити лише на жируючих пагонах. У зоні плодоношення їх узагалі немає. Вперше побачивши цвітіння годжі, я був шокований. Воно було схоже на цвітіння відомих в окрузі чагарників вовчого лика. Тільки після дозрівання перших ягід стала помітна різниця.

Хочу сказати, що 2012 рік урожаєм не потішив. Це стосується багатьох культур, у тому числі й годжі. Більше того, навіть той урожай, який дозрів, у вересні довелося в буквальному сенсі захищати від шкідників — колорадського жука й озимої совки! Так, так, саме вони становили серйозну загрозу. І нічого дивного, адже годжі належить до родини пасльонових. Річ у тім, що через жарке літо картопля в нашому регіоні була зібрана дуже рано, і колорадські жуки, залишившись без корму, знайшли іншу кормову базу — крислатий листяний кущ годжі і стали об’їдати молоде листя та дозрілі ягоди.

Але більш шкідливою виявилася озима совка. Одна гусениця за ніч могла знищити до 20 см молодого пагона. Чесно кажучи, до цього я був не готовий. Застосовувати для захисту інсектицидні препарати в період масового цвітіння і дозрівання ягід, що припадав на кінець літа, не хотілося. До того ж годжі, як відомо, — гарний медонос (цвіте із червня по вересень), і на квітках було багато бджіл. Тому доводилося вранці й увечері виходити на «полювання» і збирати шкідників уручну. Зайвий раз переконався: рослини, які не уражаються хворобами та шкідниками, — велика рідкість.

Однак одержати врожай, навіть таким складним чином, — половина справи. Ягоди годжі треба вміти зберігати. Зазвичай їх сушать і в подальшому зберігають сухими. Для цього після збирання ягоди потрібно розсипати шаром 2-3 см і залишити в’ялитися в тіні, перемішуючи кілька разів на день. Через 4-5 днів їх можна перенести на осоння, хоча висушені в тіні ягоди годжі кращі й за кольором, і за смаком. Сушити їх необхідно до повного висихання.

Та краще сушити ягоди у спеціальній електросушарці. За 24 години вони доходять до потрібної кондиції, набуваючи при цьому ідеального вигляду. Після цього висушені ягоди потрібно зсипати у скляний посуд і герметично закрити. У відкритій тарі вони швидко вбирають вологу і псуються. Рекомендована доза сушених ягід для людини — від 10 до 20 г на день.

Ягоди годжі можна також заморожувати, варити з них варення. А ось готувати сік потрібно у суміші з іншими ягодами таким чином, щоб кількість годжі не перевищувала 10%. Ягоди цієї рослини можна додавати при консервуванні компотів і засолюванні томатів і огірків.

Дуже корисно звечора приготувати цілющий настій, кинувши у склянку з водою 10 ягідок годжі, й уранці випити натще. Тибетські ченці зібрані ягоди годжі, наприклад, спеціально кидають у колодязі, з яких потім п’ють воду.

До речі, тим, кому ця рослина припала по душі і хто хоче розмножити її, аби мати в достатній кількості ягід здоров’я, у вересні потрібно пригнути довгі молоді пагони до землі й укорінити їх. Для цього треба попередньо підготувати ґрунт, тобто спушити його у місці, де буде розміщений відсадок, на глибину 20 см. Після цього у траншею вкладається молодий пагін, пришпилюється і присипається жменькою піску, а зверху ущільнюється землею. При потребі відсадок слід поливати. Навесні з нього виросте повноцінний саджанець, який можна відділити від материнського куща і пересадити в потрібне місце.

В’ячеслав ФРАНЦИШКО,
фахівець із розсадницької справи,
член клубу садівників «Черешня».

м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.
Тел. 067-381-07-85.
E-mail: frantsishko@ukr.net
Сайт: rozkish.com.ua

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 40(666) від 3 жовтня 2012 р., стор.8-9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Цибульку — під зиму

Ср Жов 3 , 2012
У жовтні роботи на городі йдуть до завершення. Більшість землеробів полегшено зітхає у передчутті довгоочікуваного відпочинку. Але саме в жовтні пора подбати про підзимове висадження цибулі. При вирощуванні своєї сіянки особливо складно зберегти дрібну її фракцію, оскільки під час зберігання в кімнатних умовах такі цибулинки до весни майже повністю висихають. […]