Зазвичай гарбузи рекомендується вирощувати із насіння другого року зберігання, позаяк свіже має низьку схожість. Але річ не в біологічних особливостях культури, а в неправильному збиранні насіння. Узяте з плодів у день збирання воно справді матиме низьку схожість. Але після додаткового дозрівання плодів схожість насіння підвищується до 80% і більше.
На насіння відбирають типові за формою, повністю дозрілі плоди, краще із числа першої зав’язі. У південних районах насіння гарбуза в дозрілих плодах ранньоспілих і середньоспілих сортів можна виділяти зразу, більш пізнього терміну дозрівання — після нетривалого додаткового дозрівання (10-12 діб). При нестачі тепла для дозрівання плодів період додаткового доспівання збільшується (від 35 до 70 діб). У несприятливі роки не зовсім визрілі плоди кладуть на додаткове дозрівання до повної спілості впродовж 1-1,5 місяця. У сприятливі роки плоди кладуть на додаткове дозрівання на 20 діб при температурі 15…17°С або на 35-45 діб при 12…14°С. Легкі заморозки не позначаються на схожості насіння за умови повного його визрівання. У примороженого насіння спостерігається навіть підвищення сили росту.
Після додаткового дозрівання плоди розрізають навпіл, вибирають насіння і підсушують на відкритому повітрі, але не на осонні, розклавши тонким шаром на папері чи тканині. Якщо попереднє сушіння на повітрі провести неможливо, вологе насіння, періодично перемішуючи, сушать при кімнатній температурі, потім досушують під тепловентилятором до вологості не більше 13%.
Найкращі умови зберігання насіння — низький уміст вологи у повітрі (35-45%) і знижена температура (близько 0°С).
Запорізька обл.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 37(663) від 12 вересня 2012 р., стор.3.