Суниця: садіння: що, коли, як?

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Молоді розетки суниці у серпні

Молоді розетки суниці у серпні

Одним з найважливіших моментів в агротехніці суниці є садіння. Від того, як воно буде проведене, величезною мірою залежить подальший розвиток рослини. Насамперед, потрібно визначитися із саджанцями. Вони бувають двох видів — з відкритою і закритою кореневими системами. Рослини з відкритою кореневою системою у свою чергу можна розділити на дві групи: розсада безпосередньо з відкритого ґрунту, з очищеними від землі коренями, і фриго-розсада — нова, перспективна технологія одержання чистого садивного матеріалу в замороженому вигляді (ця тема потребує окремого висвітлення). Саджанці суниці закритої кореневої системи — це розсада, вирощена в ємностях: касетах різного об’єму, одноразових стаканчиках тощо. До таких саджанців можна віднести і розсаду, пересаджену з грудкою землі. Комбінуючи різні види саджанців, їх можна саджати впродовж усього безморозного періоду. Величезне значення для розвитку рослин має передпосадкова підготовка ґрунту — внесення добрив і перекопування на глибину 30 см. Це рекомендується робити не менше ніж за місяць до висадження, щоб земля осіла й ущільнилась. Кількість унесених добрив залежить від родючості ґрунту. Що він бідніший, то вища норма добрив. На пісках і суглинках потрібно збільшити норму внесеної органіки. Залежно від умісту гумусу в розрахунку на 1 м2 уносять 5-10 кг перегною або компосту. Із мінеральних добрив використовують в основному фосфорно-калійні — 50-70 г суперфосфату і 20-30 г калійної солі. Усе це ретельно перемішується при перекопуванні.

Терміни залежать від мети. Основна мета вирощування суниці — це, звичайно ж, одержання високого врожаю ягід. А врожай залежить від міцності саджанця. Що більше в нього ріжків до моменту плодоношення, то вищим буде врожай. Тому для одержання максимального врожаю саджати рослини слід якомога раніше. Професор В.І. Копилов у своїх дослідженнях установив, що для Криму остання дата садіння — 10 серпня. При пізнішому висадженні рослини хоч і встигають укоренитися, але не встигають зміцніти і наростити додаткові ріжки. При вирощуванні у північніших регіонах дата садіння пересувається ближче до липня. Однак спека і посуха в цей період створюють певні труднощі з укоріненням.

При садінні у вересні рослини встигають до морозів добре вкоренитися, і наступного сезону вони дадуть більший урожай, ніж при висадженні навесні. У будь-якому разі вони випереджатимуть рослини, висаджені навесні. До того ж їх можна використовувати як маточник для одержання власної розсади до оптимального терміну висадження у наступному році. Адже висадження суниці на великих площах — це досить велике капіталовкладення. А в цьому разі сума затрат знизиться як мінімум на порядок. До речі, при такому способі розмноження саджанці можна купувати і висаджувати практично до пізньої осені.

Окремо варто сказати про сорти постійного плодоношення. Через те, що вони плодоносять упродовж безморозного періоду, а не один раз за сезон, як звичайні сорти, їх можна висаджувати в будь-які найпізніші терміни і при цьому одержувати досить непогані врожаї.

Особливості садіння рослин із закритою кореневою системою. Найбільш прийнятне для вирощування ягід садіння саджанців із закритою кореневою системою у стаканчиках чи із грудкою землі. Молоді розетки укорінюються у пластикових стаканчиках ємністю 200 мл або в касетах. Для цього вибирають розетки з одним-трьома маленькими листочками і щойно утвореними горбочками. Попередньо ємності потрібно набити ґрунтосумішшю, що складається із суміші торфу і землі в рівних пропорціях, і зволожити. Відділені від маточника розетки розміщують у стаканчиках так, щоб кореневі горбочки перебували у ґрунтосуміші. Ємності ставлять у парник або залишають під відкритим небом, але в кожному разі притіняють і кілька разів на день обприскують, у міру потреби поливають. Кращий результат дає установка, яка утворює туман, але, на жаль, не в усіх вона є. Тому частіше використовують поливальні системи «Голден спрей». Через 3-4 тижні саджанці добре вкорінюються, пронизуючи коренями весь обсяг ґрунтосуміші, і готові до садіння. Якщо вийнята з ємності грудка землі не осипається з кореня, значить, укорінення пройшло правильно. Що більша ємність, то потужнішою буде рослина, інтенсивніше вона розвиватиметься, а значить, і врожай буде вищий.

Як варіант описаного способу можна укорінювати розетки без відділення від маточного куща. При цьому стаканчик можна просто підставити під молоду розетку і пришпилити її будь-яким чином до ґрунту. У такому разі необхідність в обприскуванні відпадає. Потрібні будуть лише поливи. Перевага даного способу ще й у тім, що з одного вуса можна укоренити кілька розеток, тоді як у першому випадку, відокремлюючи розетку, ми видаляємо точку росту вуса, тобто з одного вуса укорінюється тільки одна розетка. При готовності саджанці зі стаканчиків чи касет висаджують на постійне місце.

Слід ураховувати, що відділення рослини у стаканчик від материнської — це стрес. Пересилання — також стрес. Тому після відділення чи одержання розсади у стаканчиках поштою необхідно дати їй час для адаптації. Для цього розсаду потрібно на 2-3 дні поставити у притінене місце і поливати. За цей час листочки оживуть, і саджанець можна буде висаджувати.

Практично такі ж результати дає пересаджування із грудкою землі. Існують пристрої, що дозволяють витягти грудку землі із саджанцем без пошкодження коренів. Багато хто віддає саме йому перевагу перед укоріненням в ємностях, позаяк цей спосіб менш трудомісткий. Є й іще один плюс у такого способу. При вирощуванні в ємностях рослини не можна перетримувати, інакше корінь на дні почне рости по окружності або назовні крізь дренажний отвір. У такому разі до і після пересаджування розвиток рослини вповільнюється, а це погано. Грудку ж землі можна сформувати будь-якої величини, виходячи з розміру кореня, при такому способі пересаджування рослина пригнічуватися не буде.

Існує ще один спосіб закладення плантації, його можна назвати безпересадковим. Суть його ось у чому. На кожній плодоносній рослині залишаємо одну молоду розетку й укорінюємо її в міжряддя. Усі інші вуси видаляються. У випадку з одноразовими сортами після укорінення молодої розетки маточний кущ, що відплодоносив, видаляють, а ямку із-під нього засипають органічним добривом — перегноєм, компостом. Якщо ж це сорт постійного плодоношення, то маточний кущ видаляється пізньої осені або напровесні, а на молодих розетках вищипують квітконоси, аби вони не могли цвісти. Унаслідок застосування вищеописаних прийомів до зими рослини мають 3-5 ріжків, залежно від сортових особливостей і регіону вирощування. А це обіцяє досить високий урожай у наступному році.

Особливості садіння рослин з відкритою кореневою системою. У серпні температура частіше дуже висока, іноді понад 30°С. Дмуть суховії, земля швидко висушується. При садінні в таких умовах можна легко згубити будь-який найякісніший саджанець. Краще приживлюються саджанці із закритою кореневою системою. Розсада переноситься на постійне місце без порушення коренів, і, якщо у подальшому не дозволяти висушуватись ґрунту, всі рослини приживлюються відмінно, попри погодні умови. Інша справа — рослина з відкритою кореневою системою. При пересаджуванні не тільки порушується коренева система, але й ще деякий час рослина перебуває поза ґрунтом. Та втрата вологи із рослини йде ж постійно, через випаровування із листя. Тому важливі деякі моменти. Насамперед, це умови транспортування від місця викопування до місця садіння. Бажано зразу ж після викопування впакувати рослини так, аби максимально зменшити втрати вологи. Найпростіший, але водночас найдійовіший спосіб — упакування в поліетиленові пакети або мішки. Одразу ж після викопування в них укладають саджанці, збризкують водою і зав’язують мішок. У такому стані в прохолодному місці розса-

да може зберігатися без втрати якості п’ять і більше днів (залежно від температури зберігання: що вона нижча, то триваліше зберігання). Якщо розсади небагато, а час транспортування мінімальний, можна перевозити суницю, зануривши їх корені в ємність із водою.

Дуже багато розсади суниці з відкритою кореневою системою продається на ринку. Причому всі продавці стверджують, що вона викопана сьогодні вранці, а це не завжди правда. Іноді саджанці суниці «подорожують» викопаними тиждень і більше, доки потраплять до покупця. Випадіння таких саджанців може бути досить великим, якщо не вжити деяких заходів. Насамперед, треба взяти за правило: будь-який саджанець з відкритою кореневою системою, де б він не був куплений, необхідно вимочити у воді з додачею стимуляторів росту або без них. Причому це стосується не лише суниці, а й саджанців будь-якої іншої культури. Час вимочування залежить від обставин. Якщо викопували у сусіда і зразу ж поставили у воду — достатньо 2-4 годин. Утім, якщо земля досить волога, можна і не вимочувати, а саджати зразу. Та я б рекомендував усе-таки вимочити. Річ у тім, що із води рослини здатні спожити вологи набагато більше (про запас), ніж із найвологішої землі. Якщо ж точна дата викопування саджанця невідома і є підозра, що він давно вийнятий із землі, час вимочування бажано збільшити від 1 до 2 діб.

При садінні рослин з відкритою кореневою системою потрібен час для приживлювання, аби корінь «запрацював» на повну потужність. Але ж випаровування з листя — процес постійний. І що вища температура повітря, то інтенсивніше випаровування вологи. Тому при садінні в жару практично всі листки на саджанці слід видалити. Залишити треба лише один найменший. Якщо цього не зробити, рослина може загинути, попри вологість ґрунту. Втім, у будь-якому разі після висадження саджанці на початку необхідно поливати практично щодня. Згодом, коли вони приживуться і підуть у ріст, інтенсивність поливів можна знизити.

Зовсім інша справа — осіннє і пізньоосіннє садіння (якщо в ньому виникне потреба). Якщо при садінні в жовтні-листопаді із саджанця видалити листя, за зиму він, найімовірніше, загине. Та й немає потреби в такій процедурі. Температура вже мінімальна плюсова, суховіїв немає, вологість ґрунту висока, тобто всі умови для приживлюваності є. Багато хто побоюється саджати у такий пізній термін через імовірність заморозків. Однак із власної практики знаю, що доводилося саджати рослини з відкритою кореневою системою навіть напередодні стійких морозів, і приживлюваність була дуже високою.

Часто можна чути нарікання щодо низької приживлюваності розсади з відкритою кореневою системою. З усією відповідальністю повинен заявити, що незалежно від термінів садіння приживлюваність суниці з відкритою кореневою системою при дотриманні всіх правил анітрохи не нижча за результати при висадженні фриго-розсади або рослин із закритою кореневою системою, і наближається до 100%. Усі випади обумовлені порушенням технології садіння або дією шкідників (капустянки, личинок хруща тощо).

Фактори приживлюваності і схема садіння. Величезний вплив на приживлюваність має глибина висадження розсади. Саджанці мають бути заглиблені у ґрунт по кореневу шийку. Якщо посадити вище — оголиться корінь, якщо глибше — при поливах і дощах замулюватиметься сердечко. Тому садіння ніколи не слід провадити у щойно скопану землю, вона має бути ущільнена.

Висаджувати ж суниці можна у заздалегідь политі ямки або борозни. Якщо це розсада з відкритою кореневою системою, корінці намагаються розподілити рівномірно по всій ямці чи борозні. Якщо цього не зробити, а висадити корінці пучком, рослини розвиватимуться гірше.

Є один спірний момент при садінні суниці: підрізати чи не підрізати корені? Свого часу я висаджував і так, і так. Різниці не помітив. На мою думку, підрізають корені тільки тоді, коли вони пошкоджені або якщо їх довжина утруднює садіння (бувають саджанці з відкритою кореневою системою із довжиною кореня до 30 см).

Схеми висадження можуть бути найрізноманітнішими і залежать від багатьох факторів. Якщо проводиться механізований обробіток плантацій, схеми садіння підганяють під робочі механізми мотоблока. В інших випадках схему висадження визначають зручність догляду і достатність площі живлення для кожної рослини (що міцніша рослина, то більша площа живлення). Найменша відстань у ряду — 15-20 см, а міжрядь — 40-45 см. Це при однолітньому вирощуванні. Якщо планується 2-3-літнє вирощування, відстань у ряду і міжрядді збільшують.

Олег САВЕЙКО.

с. Хорішки Козельщинського р-ну Полтавської обл.
Тел. 096-771-24-75.
E-mail: olesav100@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(659) від 15 серпня 2012 р., стор.9,11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Як знайти підхід до смородини

Ср Сер 15 , 2012
В останні два роки садівники часто нарікають, що чорна смородина усихає, хворіє, пропадає. На зауваження щодо того, що її потрібно добре поливати, відповідь завжди однакова: поливаємо. А як? Скільки? З’ясовується, що мало хто уявляє, яким має бути полив чорної смородини. Параметри його важко визначити в цифрах (частота поливу, літри), бо […]