Як знайти підхід до смородини

Переглядів : 20
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

В останні два роки садівники часто нарікають, що чорна смородина усихає, хворіє, пропадає. На зауваження щодо того, що її потрібно добре поливати, відповідь завжди однакова: поливаємо. А як? Скільки? З’ясовується, що мало хто уявляє, яким має бути полив чорної смородини. Параметри його важко визначити в цифрах (частота поливу, літри), бо умови вирощування кущів смородини на ділянках дуже різні. Залишається провести нескладний дослід, який у мене вийшов сам собою кілька років тому.

Кущі в мене посаджені не однією куртиною, а групами, по два-три в різних місцях саду. Одна група поливалася дощуванням крізь розпилювач води з густою форсункою не рідше двох разів на тиждень. Кущі під час поливу впродовж 1-2 годин окутані туманом з дуже дрібних крапель, які падають густою росою на пристовбурні круги і промочують ґрунт на 15-20 см. Переносити шланг із розпилювачем до інших груп було справою надто заморочливою (постійний дефіцит часу), тож інші кущі поливалися звичайним способом — з лійки або швидким дощуванням з переносного шланга (поспішаємо побризкати всю ділянку, аби всім рослинам дісталося хоча б трішки води). Останнім способом поливає свої ділянки більшість садівників — устигнути б за вихідні зробити на дачі все, що заплановано. Результат нібито непоганий: кущі ще живі, навіть був урожай, щоправда, невеликий і ягоди дрібні. Але дістала вже склівка. Та й листя якесь буре, дрібне, пожухле. Напевно, сорти маловрожайні і нестійкі — так гадає більшість садівників. Починає шукати нові, розрекламовані сорти, замість того, аби розібратися, а що робиться не так, чого не вистачає кущам.

Особисто мені в цьому допоміг розібратися мій експеримент. Від дощування впродовж місяця-півтора кущі було не впізнати. Листя велике, як лопухи, яскраво-зелене, правильної форми. Та й самі кущі підросли разу в півтора, вигнавши потужний літній приріст — стебла стали товсті та соковиті. Адже мінеральні речовини, такі необхідні рослинам, доступні кореням тільки у вологому ґрунті. Стану експериментальної смородини можна було позаздрити. Ніяких хвороб і склівка кудись поділася. Наступного року експеримент окупився рекордним урожаєм!

Гадаю, що кожен садівник при бажанні може провести такий дослід, і йому зразу стане зрозуміло, скільки потрібно ґрунтової і повітряної вологи чорній смородині, щоб вона була здоровою й урожайною. Відзначу, що поливати дощуванням можна лише сорти, несприйнятливі до борошнистої роси, на які зараз не перейшов хіба що ледачий садівник. Усі сучасні сорти до неї більш-менш стійкі.

Хочеться лише додати, що важливо не тільки достатньо поливати, а й ужити заходів щодо утримування вологи. Для цього пристовбурні круги можна вкривати товстим (7-10 см) шаром мульчі, яка запобігає випаровуванню вологи. Можна також саджати смородину кулісами (кущ близько до куща — не більше 1-1,2 м), аби сусідні кущі притіняли один одного (ґрунт, таким чином, завжди у тіні). Можна робити спільні куліси з іншими культурами — аґрусом, малиною. Беручи до уваги екстремальні літні температури останніх двох років, можна порадити забезпечити насадження чорної смородини і потужнішими кулісами. Наприклад, посадити її з північного боку великих дерев — яблунь, слив та ін. Звичайно, за межами пристовбурного круга дерева. Кущі смородини мають бути на сонці у вранішні й вечірні години, а опівдні — перебувати в тіні високорослих дерев, рятуючись від палючого сонця. Звичайно, не можна забувати про формування, щорічне обрізування, підживлення, але це вже інша тема.

Щоб осягнути науку садівництва, не бійтеся вдаватися до експерименту. Адже в усіх галузях науки основним є саме він! Навіть негативний результат буде корисним у скарбничці вашого досвіду.

Ольга АНДРІАНОВА.

м. Саратов РФ.
Тел. (0-8452) 56-07-61.
E-mail:andrianova-2247@yandex.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 33(659) від 15 серпня 2012 р., стор.8-9.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Мрія садівника — низькорослий персик

Ср Сер 15 , 2012
Персик сорту Балконелла у період плодоношення На цей дивовижний, низькорослий персик в європейських каталогах я почав натрапляти приблизно з 90-х років минулого століття. З’явився він уперше в Італії. Сьогодні, гадаю, існує вже багато сортів низькорослого персика. Але я, як колекціонер різних плодових культур з більш ніж 20-річним стажем, був приємно […]