Як оздоровити часник

Переглядів : 9
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Усім відомо, що врожайність і якість часнику залежать від адаптації його до місцевих умов. Але навіть і районовані сорти при незмінному вирощуванні на одному і тому ж місці згодом починають вироджуватися — накопичуються хвороби, дрібнішають головки і зубки, знижується термін зберігання. Все майже, як у картоплі. Тільки для її оздоровлення потрібно міняти сорт або ступінь репродукції, а часник можна оновити з меншими витратами. Для цього використовують повітряні бульбочки. Мова, звичайно, йде про озимі сорти, що стрілкуються.

Чим цінні бульбочки? Перш за все, заощадженням посадкового матеріалу. При розмноженні озимого часнику зубками щороку на садіння витрачається в середньому 7 частина урожаю, а при розмноженні бульбочками витрат практично немає. Адже в кожному суцвітті міститься від 25 до 150 і більше бульбочок. Повітряними цибулинами можна швидко розмножити нові цікаві сорти. Рослини з бульбочок виростають більш життєздатними, менше уражаються хворобами та шкідниками. Зубки цибулин, отриманих із бульбочок, урожайніші, ніж зубки звичайних цибулин. При висіві бульбочками виключається поширення стеблової нематоди, оскільки вона не уражає суцвіття, а отже, не передається з бульбочками.

Для того щоб зібрати бульбочки для садивного матеріалу, слід не запізнюватися зі збиранням. Найбільш вдалий час — коли у поодиноких суцвіть почне розтріскуватися плівка, що закриває бульбочки в суцвітті. Якщо плівка розтріскалася на всіх суцвіттях, то всі бульбочки осипляться при зберіганні. Суцвіття зрізують разом із частиною стрілки, збирають у снопик і зберігають у підвішеному стані в провітрюваному приміщенні. Іноді при несприятливих погодних умовах бульбочки не встигають дозріти до часу збирання цибулин. Тому недозрілі зелені суцвіття слід перед збиранням зрізати разом з усією стрілкою до несправжнього стебла і дати дозріти їм у тіні. При цьому їх можна обприскувати водою, а іноді і поживним розчином.

Городники застосовують три способи обробки часнику з бульбочок. Перший спосіб, найбільш поширений у даний час, — дворічна культура з пересаджуванням однозубок. Спочатку густо сіють бульбочки, отримують однозубки, а наступного року з них вирощують звичайні рослини часнику, які стрілкуються. Сівбу бульбочок провадять у вересні-жовтні або напровесні.

Другий спосіб — також дворічна культура часнику, але без пересаджування однозубок. Бульбочки висівають у вересні-жовтні або напровесні за схемами, прийнятими для садіння зубків озимого часнику. При дозріванні сіянки її не збирають, а залишають зимувати в ґрунті, організовуючи на майбутній рік такий саме догляд, як і на насадженнях часнику зубками. Гарний ефект на таких насадженнях дає снігозатримання. Навесні часник починаєть рости і в кінці липня дає врожай.

Третій спосіб — однорічна озима культура. Вона можлива у тих районах, де рослини часнику, які зійшли, не потерпають від зимових морозів. При цьому способі вирощування бульбочки висівають в червні-липні за прийнятими для озимого часнику схемами з таким розрахунком, щоб рослини до зими виросли, але не сформували цибулини. Сходи часнику з’являються через 2 тижні після висіву. Рослини швидко ростуть і перед настанням стійких холодів мають 5-6 добре розвинених листків і потужну кореневу систему. Навесні рослини, які перезимували, відновлюють ріст і до середини чи кінця літа формують великі багатозубкові цибулини.

Я віддаю перевагу першому способу і сію бульбочки навесні, позаяк при підзимовій сівбі частина їх вимерзає. До весни зберігаю їх у кімнатних умовах, упакованими у 2-3 шари газетного паперу й у відкритому поліетиленовому пакеті. За місяць-півтора до посіву кладу в холодильник, витримуючи при температурі 4-5°С. Таким чином у бульбочок ніби заводиться пружина біологічного годинника. Якщо цього не зробити, рослини «не відчувають» часу і залишатимуться зеленими та ростимуть до пізньої осені. Тоді ми отримаємо дрібні недозрілі цибулини. А рослини з охолоджених перед висівом бульбочок зупиняються в рості на початку серпня. При цьому формується один великий круглий зубок діаметром до 3 см, який називається однозубка.

Грядку для бульбочок готую з осені, бо сіяти їх треба напровесні, коли ґрунт ще сирий, і якісно скопати її буде важко. Грядку влаштовую на сонячному місці і добре заправляю компостом (1 відро), суперфосфатом (25 г) і попелом (1 літрова банка на 1 м2). Перед висівом бульбочки замочую на добу в настої попелу (1 ст. л. на 1 склянку води), змінюючи воду 3-4 рази. Ті, що спливли, видаляю. Сію на глибину 2-3 см через 3-5 см в рядку. Відстань між рядками — 15-20 см. Насадження обов’язково мульчую шаром сіна завтовшки в 5 см. Це дозволяє зберігати вологу саме у верхньому коренеживильному шарі ґрунту, і відпадає необхідність у частих поливах, полотті та розпушуванні.

На початку серпня, коли листя почне жовтіти, рослини викопують. Якщо забаритися зі збиранням, то надземна частина відімре і буде важко знайти однозубки в землі. Рослини сушу 2-3 дні на сонці, розклавши тонким шаром на плівці й укривши на ніч від роси. Потім зв’язую в пучки і досушую на горищі. Вирощені однозубки є повноцінним садивним матеріалом для осіннього садіння. Наступного року з них виростають великі (до 150 г) головки часнику.

Валерій ФЕДИРКО.

Харківська обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 29(655) від 18 липня 2012 р., стор.3.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

І в дощ, і в холод гарний урожай

Ср Лип 18 , 2012
У наших погодно-кліматичних умовах вирощувати огірки за старою технологією, тобто у розстил, не можна. Обов’язково треба мати компактну грядку і бути готовим укрити її в разі похолодання чи тривалих дощів. Огірки ростуть у мене на теплій грядці, яку споруджую зразу ж після того, як зійде сніг. На грядці встановлюю дуги […]