Своечасно збереш — краще збережеш

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Прикро часом дивитися, як деякі городники, докладаючи стільки зусиль на картопляному полі, втрачають урожай через неправильний догляд чи збирання. А в мене багаторічна практика успішного вирощування картоплі, та ще й із фахівцями, городниками-любителями обмінююся досвідом в Омському клубі картоплярів. Я до дрібниць знаю прийоми вирощування цієї культури на принципах органічного землеробства — від підготовки для висадження і до збирання, до того ж продовжую шукати і вивчати все нове у цій галузі. Хочу розповісти про збирання, позаяк настає його сезон.

Багато городників копає картоплю, не з огляду на стан рослин, ступінь спілості бульб. Хтось починає збирання надто рано, приурочуючи його до приїзду родичів чи до вихідних, хтось, навпаки, без кінця відкладає цю справу через зайнятість. Ці городники вважають час збирання картоплі неважливим. Тим часом від нього залежить, як зберігатиметься картопля взимку і який урожай буде в наступному році.

Часто можна бачити таку картину: на картопляній ділянці впереміж ростуть кущі з повністю засохлими стеблами і міцні зелені рослини. Запитуєш у господаря, який сорт він вирощує. Відповідь у 90% випадків одна: «Та різні — щось у сусіда взяв, щось теща привезла, та й своїх насінних бульб було трохи…». Після такої розмови стає зрозуміло: причина великої різниці у стані картоплі на ділянці — висаджені впереміж ранні й пізні сорти. У ранніх уже два тижні як бадилля засохло, а пізні тільки-но почали набирати врожай. Це складний випадок, і цього року вже «невиліковний». Звичайно, потрібно б збирати окремо сорти різних груп спілості, але навряд чи хтось ходитиме ділянкою і вибиратиме: сьогодні цей кущ поспів, а завтра геть той викопаю…

Якщо посадити картоплю тільки одного сорту, про який невідомо, чи він скоростиглий, чи пізній, то ступінь готовності до збирання можна визначити, придивившись до рослин. Про готовність до збирання свідчитимуть легке пожовтіння бадилля і пониклі стебла. Якщо залишаються сумніви, то підкопайте один кущ. Бульби дозрілого врожаю картоплі легко відокремити від столонів, шкірка на них не зішкрібається, якщо натиснути на неї пальцем.

Квапитися зі збиранням не варто, і ось чому. Саме в останні 30 днів до природного відмирання бадилля відбувається активне бульбоутворення. Кожен зайвий день вегетації в цей час може дати додатково 8-10 кг бульб із сотки. Доки бадилля зелене, поживні речовини продовжують переміщатися зі стебел і листя у бульби. Підсихання картоплиння свідчить про те, що накопичено максимальний урожай бульб, а в них — максимально можливу кількість сухої речовини і крохмалю. Довго залишати бульби в землі після того, як стебла засохли, так само не слід. Після відмирання бадилля частіше просто не видно, де перебувають кущі, і багато бульб розрізається лопатою або ж наколюється вилами. Крім того, що довше доспілі бульби перебувають у землі, то більше накопичується різної інфекції.

Усе вищесказане більше стосується середньоранніх і ранніх сортів. Середньоспілі, а тим паче пізньостиглі сорти в нас, на півдні Омської області, не встигають повністю завершити вегетацію.

Такі сорти слід збирати, коли середньодобова температура повітря знизиться до плюсових 6-7°С, саме при такій температурі припиняється приріст бульб. Виходить, що ми змушені збирати з таких сортів недоспілі бульби, які можуть зазнати механічних ушкоджень, особливо обдирання шкірочки. Однак це не означає, що середньоспілі й пізньостиглі сорти у нас взагалі не слід саджати. Просто необхідно допомогти бульбам визріти.

Аби зміцніла шкірка бульб, за тиждень до збирання я прибираю все бадилля. Саме за тиждень, позаяк занадто раннє скошування бадилля (за 2-3 тижні до збирання) призведе до зниження врожаю на 20-25%. Якщо ж скосити бадилля за 5-7 днів до збирання, то втрати будуть мінімальними.

Скошування бадилля має і недоліки. Буває, що у вологі роки з теплою осінню частина бадилля, що залишилося, проростає. Унаслідок цього бульби виснажуються, зменшується врожай. Крім того, через соковиті зрізи стебел легко проникають збудники хвороб, а у стеблах і листі, що видаляються, залишається багато поживних речовин. Завдяки цим речовинам міг би зрости врожай, тому замість скошування я використовую десикацію — передзбиральне підсушування бадилля хімічними речовинами. Десиканти ослабляють водоутримну здатність стебел та листя і швидко їх збезводнюють. Унаслідок цього посилюється відтік поживних речовин у бульби, шкірка починає пробковіти, при викопуванні бульби менше травмуються, і зимівля їм не страшна. Як десикант я використовую мідний купорос. Після обприскування насаджень картоплі за 7-15 днів до збирання 5-відсотковим розчином мідного купоросу (50 г на 1 л води) на листі спочатку з’являються жовті плями, затим воно жовтіє, скручується по краях і засихає.

Викопану картоплю зазвичай просушую впродовж 1-2 годин. При цьому потрібно слідкувати, аби бульби не одержали сонячного опіку, він робить їх непридатними до тривалого зберігання. Затим уважно переглядаю бульби, щоб не попалися з ознаками гнилі, а ті, що ушкоджені механічно, складаю окремо. Кладу у відра акуратно, а потім так само акуратно пересипаю в саморобні ящики об’ємом на 1,5 відра. Пробував робити ящики більшого об’єму, але вони не такі зручні в роботі. У міру наповнення ящики ставлю на тачку і везу в гараж. Після такого добору травмованих бульб майже немає, і під час зберігання картопля не гниє. Взагалі-то проблем із гниллю в мене немає. Із двох тонн картоплі, закладеної на зберігання, набирається зазвичай 2-3 відра із сухою гниллю. Мокрої гнилі немає вже років із десять чи й більше. Опишу свій спосіб зберігання.

При збиранні картоплю зразу розділяю за фракціями. Бульби з насінної ділянки відокремлюю від продовольчих. Після збирання складаю картоплю в ящики, які ставлю в гаражі у темному місці до настання морозів — на так званий лікувальний період. Ящики зроблені на ніжках (5 см), тому доступ повітря до бульб максимальний. Із настанням морозів картоплю, не перебираючи, прямо в ящиках опускаю в підвал. Причому розставляю їх так, щоб насінна картопля, приготовлена на продаж, опинилася аж унизу, сорти з коротким періодом спокою ближче до холодних стін, а «найнетерплячіші» сорти й ушкоджена картопля — ближче до лазу, аби раніше їх використати в їжу. Зберігаю кожен сорт в окремій тарі. На трьох бульбах у кожному ящику підписую маркером назву сорту. Раніше просто клав в ящики записки з назвою. Але якось гризуни поточили всі записки (як не дивно, але бульби не зачепили).

Зберігання в ящиках має низку переваг у порівнянні зі зберіганням насипом. Температура і вологість у сховищі тримаються більш рівномірно, тому немає відпотівання картоплі. Легше зберігати окремо різні сорти і фракції картоплі. З появою осередку мокрої гнилі її поширення утримується межами ящика. Виключена можливість задихання бульб. Легше контролювати стан картоплі впродовж усього періоду зберігання. У тому ж сховищі можна розмістити більше бульб. Вони менше травмуються, адже засипаються в ящики тільки під час збирання і більше не пересипаються до моменту використання.

Олег ТЕЛЕПОВ.

м. Омськ РФ
Е-mail: оlegt@russia.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.2-3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Про томати і нітрати

Ср Лип 11 , 2012
Наразі ми вже не можемо уявити, як раніше жили без Інтернету. Винахід дійсно корисний і часто допомагає в пошуку інформації. Але ось сприймати на віру все, що там написано, не варто. Особливо з осторогою слід ставитися до порад деяких «фахівців» на різних овочівницьких форумах. Розповіла сусідка, що купила в супермаркеті […]