Турецькі красуні у садах України

Переглядів : 5
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Ягоди шовковиці турецького походження сезону-2012: Анатолійська біла

Ягоди шовковиці турецького походження сезону-2012: Анатолійська біла

Старше покоління садівників називає шовковицю ягодою дитинства. Настільки ця культура свого часу була популярною і доступною, позаяк росла на вулицях міст і сіл. А ось для нинішнього молодого покоління України шовковиця — це вже майже екзотика. А все тому, що старі дерева ще подекуди залишилися і доживають свій вік. Така загальна картина на сьогодні. Але ж шовковиця — не просто смакота. Це справжнісіньке дерево здоров’я, в якого, крім ягід, корисні й листя, і пагони, і кора, і корені. Люди це знали з давніх-давен. До речі, на Україні масово саджати шовковицю почали за указом Петра I у Києві й Харківській губернії. Із плодів шовковиці до царського столу готували ароматний сік, який лікував застуду, ангіну і запалення легень. Та найбільше Петру I подобався міцний золотистий шовковичний напій, який допомагав одужувати хворим, давав омолодження людям похилого віку і веселив серце. Вирубування дерев шовковиці каралося стратою.

До багатьох переваг шовковиці можна додати і те, що дерева швидко адаптуються до будь-яких кліматичних умов, не особливо вибагливі у догляді, не уражаються хворобами, щороку тішать великим урожаєм. Нинішній рік не став винятком. Про це вже можна сміло говорити, бо плодоношення закінчується. Але ж минулої зими стовпчик термометра у нас знижувався до позначки -34°С. Та й весняні зливові дощі, що змінилися палючим сонцем, також були садівникам не на руку. Та, попри це, шовковиця не підвела. Правда, плоди практично всіх сортів (а їх у мене близько 40) цього року були меншими, ніж звичайно. Та цей факт мене особливо не збентежив. Адже розмір плодів компенсувався їх кількістю і смаковими якостями. Перевантажені врожаєм гілки буквально гнулися до землі. Цукристість була в нормі.

Звичайно, на колір і смак, як кажуть, товариш не всяк, але завдяки селекції ця культура сьогодні може задовольнити навіть найвибагливішого садівника. Асортимент ягід сучасної шовковиці дуже різноманітний і за кольором, і за смаком, і за термінами дозрівання. Є навіть ремонтантні сорти. Різняться дерева і за формою крони (плакучі, колоноподібні тощо). Вирішені вже і дві найбільші проблеми шовковиці — високорослість і осипання ягід при дозріванні. За це все потрібно віддати належне селекціонерам, нашим співвітчизникам Галині Іванівні Бабаєвій і Надії Олександрівні Алексійченко.

Основна кількість сортів шовковиці на моїй ділянці була посаджена порівняно недавно (1-3 роки тому), тож про них я розповім пізніше. Але двох «туркень» — Анатолійську білу і Анатолійську чорну, які вже більше десяти років тішать нас своїм урожаєм, хочу представити читачам, аби вони знали, якою буває справжня сортова шовковиця і що можна з неї приготувати.

Анатолійська біла — сорт турецького походження. Дерево високоросле, розлоге, з дрібним листям. Ягоди білі, дуже солодкі (висока цукристість), досить великі. Перші досягають розміру 4 х 2 см. Іноді в молодих дерев (від 3 до 5 років) вони можуть бути розміром до 5 см. Із часом розмір ягід зменшується, зате збільшується врожайність. Плодоношення щорічне і дуже високе. У нашій місцевості шовковиця Анатолійська біла дозріває в першій декаді червня. При повному дозріванні ягоди опадають, крім того, вони не відзначаються транспортабельністю, що є одним із недоліків сорту.

Ягоди шовковиці турецького походження сезону-2012: Анатолійська чорна

Ягоди шовковиці турецького походження сезону-2012: Анатолійська чорна

Анатолійська чорна — сорт так само турецького походження. Щоправда, дерево не таке високе, швидше середньоросле, розлоге. Від своєї білої «сестрички» відрізняється не лише кольором, а й смаком ягід. Перші ягоди так само дуже великі (до 5 см), солодкі, але з явною кислуватістю. На ринку вони користуються особливим попитом.

Ягоди Анатолійської чорної шовковиці дозрівають одночасно з плодами Анатолійської білої. При цьому врожайність також дуже висока. Але, на відміну від білої шовковиці, транспортабельність чорних ягід краща. Серед недоліків — осипання при дозріванні. Тут головне — не згаяти час. А збирання не становить особливих труднощів. Достатньо лише розстелити агроволокно під деревом і потрусити його.

Цікаве практичне спостереження. Якщо дерево шовковиці посадити на території пташника, то 2-3 тижні на рік практично не доведеться витрачатися на корм для курей, гусей і качок. Більше того, живлячись падалицею шовковиці, вони потішать своїх господарів підвищеною несучістю.

Щодо використання врожаю шовковиці з господарською метою, то чорна ягода йде на компот, сік, варення і вино, біла — на сік, шовковичний мед, настоянки і каву. Щоб відтиснути сік із шовковиці, не потрібні ніякі спеціальні пристрої. Достатньо перекрутити ягоди на звичайній м’ясорубці, а при великому обсязі можна скористатися дрилем із насадкою для замішування будівельних розчинів. Подрібнені пресом або просто руками ягоди протираються крізь цупку тканину (я використовую фатін — тканина для весільних суконь).

Аби приготувати оригінальний шовковичний мед, сік, відтиснутий з ягід білої шовковиці, потрібно злити в широкий посуд (бажано алюмінієвий, оскільки в емальованому більша ймовірність підгоряння) і варити на середньому вогні, постійно помішуючи і збираючи пінку, доки маса не зменшиться на 2/3 свого обсягу. Можна уварювати і до половини обсягу. Готовність меду визначається на смак і за кольором — від світло-коричневого до шоколадного.

Вичавки, що залишилися, можна просушити на сонці, затим підсмажити в духовці і перемолоти на порошок. Таким чином, утворюється шовковична кава, за смаком не гірша звичайної, але набагато корисніша.

Тетяна ВАСИЛЬЄВА,
голова клубу садівників «Черешня».

А/с 1129, м. Хмельницький, 29018. Тел. (0382) 72-71-45.
E-mail: cherecnya@online.ua

В’ячеслав ФРАНЦИШКО,
фахівець із розсадницької справи, член клубу садівників «Черешня».

м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.
Тел.067-381-07-85;
E-mail: frantsishko@ukr.net
Сайт: rozkish.com.ua

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 28(654) від 11 липня 2012 р., стор.8,11.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Елітна ялтинська цибуля

Ср Лип 11 , 2012
«Нам дуже подобається Ялтинська цибуля. Але в супермаркетах вона коштує дорого, а куплена на ринку начебто в усьому на неї схожа, однак, дуже відрізняється смаком. У кінці липня збираємось у Крим і сподіваємось купити там справжню Ялтинську цибулю. Розкажіть, будь ласка, як її відрізнити від інших схожих сортів. Хотілося б […]