Профілактика фітофторозу

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Фітофтора — найпоширеніша і найбільш шкідлива хвороба пасльонових рослин. Особливо вона небезпечна в червні та серпні у роки з теплою і дощовою погодою. Залежно від погоди фітофтора появляється на картоплі або на початку цвітіння, або під час масового цвітіння, або невдовзі після його закінчення. Спочатку вона вражає листя, потім стебла і все картоплиння. На листках фітофтора проявляється у вигляді мокрих ниток, котрі підсихають у сонячну погоду. За наявності вологи на плямах із нижнього боку листка з’являється світлий пушок: це спороношення гриба фітофтори. Листя і стебла відмирають так само швидко, як і після заморозку. На деяких ділянках, особливо розміщених у знижених місцях, які не продуваються, із надмірною густотою картоплиння, хвороба проявляється раніше і ступінь ураження рослин вищий.

Під час дощу спори фітофтори із картоплиння потрапляють у ґрунт й уражають бульби, на котрих з’являються темні плями різної величини. Хвороба проникає всередину бульби і проявляється у вигляді темних зубців чи язичків у м’якоті. При сильному враженні фітофторою вся м’якоть бульби темніє і стає жорсткою, неїстівною. Під час зберігання картоплі, пошкодженої фітофторою, посилюється розвиток інших хвороб.

На жаль, хвороба, що почалася, не піддається лікуванню жодним із відомих препаратів. Успіх боротьби з нею залежить від профілактичних заходів, в основному від першого своєчасного обприскування фунгіцидом. Ефективність хімічного захисту можна підвищити застосуванням спеціальних агротехнічних прийомів. Наприклад, найсприятливіші умови для життєдіяльності гриба фітофтори в ґрунті створюються при незбалансованому мінеральному живленні рослин картоплі.

Особливо небезпечне щодо цього однобічне підвищення дози азоту чи внесення безпосередньо під картоплю неперепрілого гною. Вапнування ґрунту так само нерідко призводить до різкого зростання ступеня ураження бульб картоплі фітофторозом. Тому у сівозмінах із картоплею рекомендується застосовувати знижені дози вапна. На нейтральних, лужних і навіть слабокислих ґрунтах необхідно уникати застосування на картоплі фізіологічно лужних мінеральних добрив.

Для захисту картоплі треба застосовувати спушування ґрунту в міжряддях та обгортання кущів. Поверхневе спушування ґрунту перешкоджає міграції гриба від уражених насінних бульб картоплі до бадилля, а обгортання зменшує можливість проникнення спор від бадилля до бульб. Через шар ґрунту 12-15 см проникає незначна частина спор, тому останнє обгортання, котре проводять перед змиканням картоплиння між рядами, має бути високим.

Аби своєчасно виявити ознаки фітофторозу, потрібно уважно слідкувати за ростом картоплиння. Як правило, розвитку цієї хвороби передує альтернаріоз, або рання суха плямистість. Проявляється ця хвороба під час бутонізації картоплі за сухої жаркої погоди та рясних ранкових рос. На листі утворюються сухі кутасті плями бурого кольору, котрі із часом повністю вкривають листкову пластинку. У результаті листя засихає і відмирає. Зазвичай альтернаріоз розвивається на 7-10 днів раніше фітофторозу, і за сприятливих умов (різке зниження температури повітря і часті зливові дощі) він передає смертоносну «естафету» фітофторозу. Виявивши симптоми альтернаріозу, слід негайно починати профілактичне обприскування картоплиння системно-контактними препаратами.

Бувають роки, коли фітофтороз проявляється зразу ж, щойно знижується температура повітря і випадають упродовж 2-3 днів сильні дощі. Слід звернути увагу і на такий момент: якщо фітофтороз з’являється на картоплі, то через тиждень він обов’язково з’явиться і на томатах. Тому треба провести так само і їх профілактичну обробку.

Якщо створюються сприятливі умови для розвитку хвороби, то при змиканні листя в рядках проводять обприскування насамперед ранніх сортів картоплі, а потім більш пізніх ефективними системно-контактними фунгіцидами: акробат МЦ (50 г на 10 л води), ридоміл (50 г на 10 л води), тату (100 мл на 10 л води). Повторну обробку проводять через 10-14 днів залежно від ситуації. Навіть дворазова обробка забезпечує ефективний захист рослин у період формування і росту бульб. Для обробки 2,5 сотки городу достатньо 10 л розчину. Якщо зазначених препаратів немає, то можна використати контактні фунгіциди: 1-відсоткову бордоську суміш, хлорокис міді (75 г на 10 л), застосовуючи їх через 7-8 днів. Останню обробку треба проводити не пізніше ніж за 20 днів до збирання врожаю. Обприскувати кущі картоплі слід так, аби розчин зволожував усе листя з нижнього і верхнього боків.

Фунгіциди контактної дії ефективні в основному на листках верхнього і середнього ярусів, куди і потрапляє значна частина препарату. У той же час вони не здатні запобігти первинному зараженню листя нижнього ярусу, з котрого і починається інфікування рослин. Комбіновані фунгіциди включають у себе діючі речовини контактної і системної дії. Контактний компонент фунгіциду утруднює розвиток патогена на поверхні рослин, а компонент, що діє системно, швидко проникає в тканини рослини і забезпечує захист картоплиння від зараження. Завдяки своїм властивостям комбіновані фунгіциди здатні затримувати терміни появи хвороби на 20-30 діб.

Але захист картоплиння від фітофторозу із застосуванням фунгіцидів не завжди гарантує одержання здорових бульб. Сильне пошкодження їх можливе і за високого, і за низького ступеня ураження бадилля. Зараження бульб можливе із найбільш ранніх етапів їх формування і до збирання врожаю. Інфекція проникає через сочевички, вічка і механічні пошкодження бульб.

Існують три способи передачі інфекції: змивання спор із ураженого картоплиння дощем; контакт бульб картоплі з ураженим бадиллям та ґрунтом під час збирання врожаю; міграція спор у ґрунті від уражених насінних бульб до дочірніх. Найбільш небезпечні перші два способи.

Особливо сильне пошкодження буває в тому разі, коли збирають недозрілу картоплю із шкіркою, що легко здирається. Обсушування бульб картоплі впродовж 2-3 годин зразу після збирання сприяє більш ранньому опробковінню шкірки і припиняє розвиток інфекції. Ефективним прийомом, який дозволяє знизити ступінь ураження бульб картоплі при збиранні, є скошування бадилля за 2 тижні до збирання. Крім того, при цьому прискорюється дозрівання бульб у ґрунті.

Але більш ефективним при ураженні картоплі фітофторозом є хімічний спосіб знищення бадилля, так звана десикація. Для цього кущі обприскують 5-відсотковим розчином мідного купоросу (якщо перед цим не використовувались для обробок мідевмісні препарати) або сечовини. Дія десикантів призводить до швидкого засихання рослин. Скошувати бадилля чи проводити десикацію треба до припинення дії фунгіциду після обробки. Цей термін становить 6-7 діб після останньої обробки. Затримка зі знищенням бадилля навіть на 1-2 доби, особливо в дощову погоду, призводить до масового утворення спор на бадиллі і зараження бульб.

Зразу після збирання ознаки фітофтори проявляються на 1-3% інфікованих бульб, а на решті — лише на 20-й день. Тому після збирання врожаю картоплю треба покласти під навіс, дати їй підсохнути, а через 20 днів відібрати всі хворі бульби.

Віктор ГРОМОВ,
фахівець із захисту рослин.

Черкаська обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 27(653) від 4 липня 2012 р., стор.2.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Сорти зі складною китицею

Ср Лип 4 , 2012
«Цьогоріч посіяв насіння томата сорту Ювілейний Тарасенка. У магазині запевняли, що кущі будуть усипані плодами. Квіток дійсно було багато, але більша частина зав’язей осипалась, хоча й запилював я їх уручну й обприскував борною кислотою. Підкажіть, у чому причина? Андрій ВЛАСОВ. Дніпропетровська обл.». Як відомо, запліднення квіток томата відбувається при температурі […]