Обгортання і полив

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Зазвичай городники здійснюють два-три обгортання картоплі. Вважається, що після цього утворюються додаткові столони, на котрих формуються бульби. Але вони можуть утворюватись лише тоді, коли ґрунт і під час обгортання, і в подальшому буде постійно вологим та пухким. Але часто поливати картоплю не всі мають можливість, а дехто і зовсім її не поливає. Тому в посушливе літо цей прийом завдає більше шкоди, ніж користі. Адже після обгортання втричі збільшується поверхня ґрунту, яка вкриває кущ. Значить, щодня із цієї поверхні випаровуватиметься вологи втричі більше. Ґрунт у цьому разі сильніше перегріватиметься, а картопля, як відомо, не терпить спеки. При температурі понад 26°С утворення і розвиток бульб зовсім припиняються. Зазвичай останнє обгортання проводять до цвітіння, у першій половині липня. Але при дуже сильній посусі для проведення обгортання необхідно почекати дощу. А якщо опадів не буде до кінця липня, тоді слід взагалі відмовитись від цього прийому, головне — зберегти вологу.

Бульби добре розвиваються і ростуть великими та гладенькими у пухкому, вологому, насиченому киснем ґрунті. Вони розростаються в різні боки від куща, більшою мірою — в міжряддя. Але після підгрібання пухкого ґрунту до кущів у міжряддях утворюється глибока борозна. І куди тепер рости бульбам? Вони формуються безпосередньо під кущем, де тісно, сухо і часто ґрунт без спушування сильно ущільнюється. Урожай від цього лише знижується й погіршується, а не збільшується.

Замість обгортання у жарку погоду треба проводити спушування міжрядь на невелику глибину (5-7 см). Це обов’язково слід робити після дощу чи поливу, коли ґрунт підсохне і кришитиметься, а також при появі бур’янів і невеликих тріщинок у ґрунті. Цей прийом дозволить уберегти ґрунт від бур’янів, наситити його киснем. Пухкий верхній шар ґрунту запобігає випаровуванню вологи і створює ідеальні умови для життєдіяльності черв’яків та ґрунтових мікроорганізмів. Із розвитком та збільшенням кущів ширину смуги, котру спушують, треба зменшувати.

Нестача вологи в ґрунті не дозволяє так само збільшити ріст бульб навіть при внесенні підвищених доз добрив. А раптовий дощ після тривалої спеки викликає виродливість бульб та їх виродження. Тому лише регулярний полив справляє великий позитивний вплив на ріст бульб та накопичення в них органічної речовини.

У північних районах картоплю поливають двічі-тричі за сезон, у Лісостепу — три-чотири рази, у Степу — п’ять-шість разів. Вважається, що дощі чи поливи у червні і на початку липня визначають кількість бульб у кущі, а в другій половині липня та в серпні — вагу бульб. Найкраще поливати картоплю у вечірні години, після спаду денної спеки. Наступного дня після поливу, так само, як і після дощу, слід спушити ґрунт. Полив можна поєднувати із підживленнями картоплі. Хоча в липні їх краще завершити, щоб не подовжувати період вегетації.

У кінці цвітіння рослини поливають один раз на тиждень нормою не менше 250 л води на 10 м2. Після цвітіння поливають помірно, позаяк коли поливати часто і великими нормами, то відбувається задуха рослин. На бульбах з’являються білі плями у вигляді зерен сочевиці, і, якщо перезволоження триватиме, то ці плями призведуть до загнивання бульб.

За 3-4 тижні до збирання врожаю поливи припиняють. Знижена вологість ґрунту з початку в’янення бадилля прискорює визрівання бульб і сприяє утворенню міцної шкірки. Пізній полив (за 20 діб до збирання) знижує стійкість бульб до механічних пошкоджень, затягує їх дозрівання, зменшує уміст у них крохмалю. Бульби стають водянистими і погано зберігаються.

Микола КОРОСТИЛЬОВ,
овочівник.

Запорізька обл.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 26(652) від 27 червня 2012 р., стор.2.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Неінфекційні хвороби тепличних томатів

Ср Чер 27 , 2012
Нормальний розвиток рослин томата можливий при забезпеченні їх усім необхідним — світлом, теплом, водою, поживними речовинами. Потрапляючи в невідповідні умови довкілля, рослини захворюють. Більшість хвороб томата є інфекційними або паразитарними. Вони викликаються різними видами патогенних мікроорганізмів (грибками, бактеріями, вірусами та мікоплазмами) і спроможні поширюватись від однієї рослини до іншої, викликаючи […]