Перспективні нові форми винограду – 3

Переглядів : 6
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Гібридна форма винограду Лелик
Гібридна форма винограду Лелик
(Закінчення. Початок у №№ 23 (649)24 (650)

Усе більш популярними в останні роки стають гібридні форми селекції Є.Г. Павловського. Якби мене попросили виділити кращі його форми, я назвав би три із них: Супер екстра, Рошфор та Монарх, за котрими спостерігаю в себе на винограднику ось уже впродовж 4-5 плодоношень.

Супер екстра і Рошфор — надранні форми, у мене вони дозрівають: перша — із 25 липня по 1 серпня, а друга — із 1-2 серпня. Думаю, що Рошфор — одна із кращих (якщо не найкраща) форма. Її я включив до десятки кращих і гадаю, що вона буде там, доки не знайдеться надійна заміна, яка перевершить її. Нагадаю характеристики Рошфора. Це сильноросла форма надраннього терміну дозрівання. Ягоди дуже великі, округлі, спочатку темно-червоні, а при невеликому перетриманні на кущах — майже чорні, вагою 16-18 г. Легкий мускат у смаку, туга, злегка хрустка м’якоть. Грона конічні, не тугі, вагою від 500 до 800 г і більше, квітка двостатева. Форма дуже чутлива на підживлення.

Супер екстра — форма надраннього терміну дозрівання — 90-105 днів (у мене дозріває 23-27 липня). Грона великі, вагою 500-800 г і більше, з дуже красивою жовтою, схожою на Аркадію, ягодою вагою в середньому 10 г. Квітка двостатева, урожай потрібно нормувати. Зразу хочу рекомендувати мати її в себе на ділянці в прищепленому варіанті на сильнорослій підщепі, тоді вона краще розкриє всі свої можливості. Має високу стійкість до грибкових захворювань. Морозостійкість — до -24°С. Обрізую Супер екстру на 6-8 бруньок.

Усі, хто проходить біля куща сорту Монарх у 20-х числах серпня, коли він дозріває, завжди зупиняються, дивуючись його величезним, у вигляді серця, жовтуватим ягодам вагою до 30 г. Грона у цієї форми класичної конічної форми, ягоди не тиснуть одна на одну, вага грон від 400 до 1400 г і більше. Довго можуть зберігатись на кущах. Смак у ягід гармонійний. На ринку такі грона не залежуються — зразу розкуповуються. З боку деяких виноградарів бувають нарікання: мовляв, мале гроно в цієї форми, за несприятливих умов осипається зав’язь і т. д. Якщо під час цвітіння стояла нормальна погода і грона погано запилились, то треба шукати причини: кущ може бути не винним у цьому, це не його недолік. Таких причин може бути багато: внесений азот, рясний полив перед самим цвітінням і т. д. Навіть якщо під час цвітіння спостерігаються екстремально високі температури чи висока вологість — не можна опускати руки. Треба шукати варіанти і просто допомагати винограду. Впродовж 5-6 сезонів я уважно спостерігаю за Монархом: із настанням тепла пагони розвиваються не завжди рівномірно: окремі — потужно, а інші — надто відстають у рості. У цьому разі необхідно прищипнути особливо сильнорослі пагони, і з часом вони вирівняються з тими, що відстають у розвитку.

Лелик — гібридна форма дуже раннього терміну дозрівання. Його ягоди ми куштували вже 1-2 серпня, а 5-7 серпня зрізували грона, аби почастувати друзів. Квітка двостатева. Коли ягоди цієї форми починають забарвлюватися, пройти повз кущі байдуже не можна: червоно-фіолетове забарвлення зі світло-жовтими проблисками дуже приваблюють погляд до цих ягід. Я згадую питання одного виноградаря-«риночника» , котрий був у мене на початку серпня в гостях і зупинився, немов укопаний, заворожено дивлячись на грона Лелика: «Що це? Як називається?» Моя коротка відповідь: «Лелик» — спантеличила його. «Не може бути! Адже у Павловського в книзі написано, що ягоди в цього сорту вагою 6-8 грамів» , — сказав мій гість. Коли ми взяли кілька ягід і зважили, то вага у них була 11-14 г. Справді, у своїх публікаціях Є.Г. Павловський не завищує показники своїх гібридних форм, описуючи їх за плодоношенням у сіянцях, тому більші ягоди потім на вегетуючих кущах — звичне явище для його форм. М’якоть у ягід Лелика туга, із гармонією в смаку. Грона були від 500 г і більше. Вони довго зберігаються на кущах, і з часом ягоди починають набувати вигляду родзинок. Лоза у цієї форми прекрасно визріває. Вона доволі стійка до мілдью, оїдіуму і сірої гнилі. Морозостійкість — до -24°С.

Айстра — гібридна форма ранньосереднього терміну дозрівання. Сильноросла, з дво-статевою квіткою, дозріває в другій половині серпня. Красу її конічних грон підкреслюють дуже великі, овальні, темно-червоні (із переважанням при дозріванні фіолетового кольору) ягоди. Грона вагою від 600 г і більше. Прекрасно визріває лоза, і форма показує хорошу стійкість до хвороб. Заявлена морозостійкість — до -24°С. Грона довго висіли на кущі. Гармонія в смаку відчувається на фоні високої цукристості ягід.

Модерн — дуже цікава гібридна форма, добре навантажується урожаєм; довелося багато зав’язей обірвати. Ягоди овальні, вагою 14 г і більше, начебто відкалібровані, темно-червоні із фіолетово-бузковим пруїном. Грона конічні, вагою 500-600 г і більше, щільно «упаковані» , але ягоди не стискуються. Пагони доволі міцні, лоза добре визріває. До цього слід додати, що смак ягід приємний, гармонійний, із кислуватістю та з достатнім накопиченням цукру, яке підкреслює якусь особливість у цьому смаку. В оцінці смаку думки виноградарів після дегустації дозрілих ягід розділились. Деякі вважають, що ягоди кислуваті, набирають мало цукру, інші ж були у захваті від яскраво вираженого освіжного смаку. Урожай може довго зберігатись на кущах без утрати смакових якостей. Уражень кущів грибковими захворюваннями після двох профілактичних обробок не спостерігалось.

Араміс — дуже потужний кущ, котрий у 2010 р. я не навантажував і, хоча врожай був нормованим, він «навісив» на себе дуже багато великих темно-синього кольору грон. Я просто не здогадувався, що ця форма може в такий спосіб заявити про себе. У результаті одержав невелике перевантаження. Ця форма росте у мене на альтанці. Квітка двостатева. Багато грон були подовженими, з погано розвиненими кінцівками, немов у сорту Страшенський. Довелося їх укорочувати на чверть довжини, а окремі навіть на третину. Частина грон мали розгалуження. Ягоди вагою 8-10 г, подовжені, м’якоть злегка хрустка, приємна на смак. За два роки спостережень за цією формою хочу відзначити хорошу її стійкість до хвороб.

Багато розмов точиться навколо гібридної форми Красотка. Її треба вміти вирощувати — вона справді примхлива і має мінливий «норов» , як деякі справжні красуні в житті. Не полюбляє надлишку азоту в будь-яких варіантах — при підживленнях під корінь чи по листю. Якщо кущ на сильнорослій підщепі — то грона будуть вагою більш як 1 кг. Дуже красива конусоподібна велика ягода рожево-бузкового забарвлення, а при перетриманні на кущах буває рожево-фіолетовою. Має приємний гармонійний смак, хрустку м’якоть. Якщо кущ не перевантажувати врожаєм, то він дозріває до 1-5 серпня. Ця форма надраннього терміну дозрівання.

По-своєму цікава гібридна форма Пам’яті хірурга. Вона раннього терміну дозрівання, квітка двостатева. Сподобалось, що дуже красиві молочно-рожеві, овально-витягнуті ягоди з тугою хрумкою м’якоттю вагою 16-18 г не тиснули одна на одну. В умовах підвищеної сонячної радіації в сезоні 2011 року ягоди в окремих гронах мали блідо-жовте забарвлення з ледве помітною рожевуватістю на боці. Інтенсивно забарвлених грон не було. Буквально наступного дня, спостерігаючи за цією формою у товариша, був украй здивований, коли побачив гроно із щільно «натоптаними» ягодами вагою всього 8-9 г, але з такими ж гронами за вагою, як і в мене. Кущ не був перевантажений. Різниця величезна. Очевидно, причина в тому, що товариш прищепив цю форму на середньорослий сорт винограду. Стійкість до грибкових захворювань висока. Морози витримує до -24°С.

Чарлі — одна із перших гібридних форм Є.Г. Павловського, але вона чомусь не одержала значного поширення. Ця форма дуже раннього терміну дозрівання, квітка двостатева, ягода красива, овальна, чорного кольо-ру, «гороху» в гронах жодного разу не бачив. Ягоди великі, вагою близько 10 г, із тугою м’якоттю, приємним гармонійним смаком. Для дуже ранньої форми (у мене вона дозріває 5-7 серпня) це непоганий показник. А якщо врахувати, що грона вагою 600-800 г і більше, то рекомендую багатьом звернути на неї увагу. Любителі, як правило, саджають кореневласні саджанці, але цю форму краще мати на сильнорослій підщепі. Морозостійкість — до -24°С. Цю форму сміливо можна відносити до рекордсменів щодо врожайності.

Юрій ПОПОВИЧ.

А/с 66, м. Миколаїв, 54030.
Тел. 050-394-19-82.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 25(651) від 20 червня 2012 р., стор.8-9.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Липень — маківка літа

Ср Чер 20 , 2012
Липень — один із найжаркіших місяців у році. Багато рослин витримують спеку так само важко, як і люди, тому до середини місяця слід завершити роботи щодо садіння та пересаджування рослин і основну увагу приділити агротехнічним роботам щодо догляду за ними. 1-3 липня — сприятливі дні для збирання вже дозрілого насіння […]