Улюблена герань

Переглядів : 6
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Герань

Кожному квітникареві хочеться мати у своїй колекції рослину, яка б якомога довше цвіла, квітки якої були б яскравими та красивими, а догляду б вона потребувала менше. Пеларгонія, або, як її називають у народі, герань, повною мірою відповідає всім цим вимогам. Із великого різноманіття видів і сортів пеларгонії хотілося б відзначити кілька найцікавіших. Наприклад, пеларгонія королівська. Вона відзначається великими (від 5 до 15 см у діаметрі) чудової краси квітками: червоними, білими, рожевими, фіолетовими. Відома здебільшого як кімнатна рослина.

Пеларгонія домашня — заввишки близько 50 см, з округлим великим листям (7-9 см у діаметрі) із зубчастими краями. Суцвіття — зонтик на довгому квітконосі. Квітки близько 5-6 см у діаметрі, найрізноманітніших кольорів: бузкові, рожеві, білі, лілові та ін. Існують сорти як з махровими, так і з простими квітками, від білого до темно-бордового кольорів, із плямами і без них. Характерна особливість для більшості сортів цього виду — наявність темної плями або темних смуг уздовж прожилок на нижніх пелюстках. Цвіте з березня по липень.

Пеларгонія садова виростає до 60-100 см у висоту залежно від сорту, листя майже округле із хвилястим або торочкуватим краєм, більшість сортів має відмітну червонувату або коричневу смугу по краю листка. Квітки прості або махрові, як правило, невеликі (біля 2-4 см у діаметрі), зібрані у багатоквіткові зонтики. Відтінки квіток залежно від сорту — від білого до бордового або пурпурного. При гарному догляді може цвісти майже цілий рік.

Досягненням селекціонерів є виведення сортів і форм пеларгонії запашної, листя якої має запах, схожий на запах м’яти, імбиру, перцю, мускатного і кокосового горіхів, троянди тощо.

Пеларгонія зональна вирощується і як кімнатна рослина, і для озеленення балконів та клумб. Посадіть її лише раз, і вона завжди буде напохваті як окраса. Перезимує герань у кімнаті, а з настанням тепла «переселиться» в балконні ящики і буде там пишно цвісти до самої осені. Навесні й улітку поливайте її рясно, підживлюйте, чергуючи мінеральні добрива з курячим послідом.

Пеларгонія щитоподібна — ампельна рослина, листя її невелике округле, п’ятикутне (майже зірчастої форми), зелене або із червонуватою облямівкою, а звисаюче стебло сягає до 80 см у довжину. Квітки зібрані в зонтики на коротких квітконосах, прості або махрові, залежно від сорту білі, рожеві, бузкові, червоні тощо.

Простіше розмножувати пеларгонію живцюванням. Для цього гострим лезом зрізують із рослини живець із двома-трьома міжвузлями. Нижнє листя видаляють. Живець зразу не висаджують, потрібно, аби його зріз злегка підсох, покрився тоненькою плівкою. Для цього залиште його на день у прохолодному притінку. Затим живець ставлять у банку з водою, де він дасть корінці, або саджають у горщик з піщаним ґрунтом. Живці для розмноження можна зрізати вже з кінця зими, цілу весну і навіть у червні-липні. Ґрунт навколо висадженого живця ущільнюють і поливають слабким розчином марганцівки. Горщики із живцями ставлять на світле, але не сонячне вікно. Щоб молодий кущик був буйним, видаляють верхівкову бруньку. Наприкінці літа молоді герані весняного живцювання яскраво зацвітають.

У той час як зональні герані цвітуть на сонці і жарі, плющелистяні і королівські припиняють цвітіння під впливом надзвичайно високих температур. Намагайтеся розмістити їх там, де вони будуть частково в тіні у пообідній час.

Герань невибаглива, їй потрібно небагато землі, вона не полюбляє частих поливів і погано почувається в надмірно жирному і родючому ґрунті, пригнічується частими підживленнями. Поміщаючи в один горщик дві-три рослини, ви створюєте своєрідну конкуренцію між ними, і герані краще цвітуть. До того ж у горщиках з кількома рослинами менш імовірне загнивання коренів.

Якщо ґрунт надто вологий, листя герані жовтітиме, а якщо надто сухий, то воно поникне і змінить забарвлення.

Якщо ґрунт надто важкий, то від поливу він покривається кіркою, а це порушує його аерацію і, як наслідок, призводить до грибкових захворювань герані. Полегшить склад додача в нього перліту, вермикуліту або моху сфагнуму, а також розпушування між поливами.

Герані полюбляють свіже повітря, тому влітку горщики необхідно виставляти на балкон або виносити в сад. До того ж перепад денної і нічної температур сприяє кращому цвітінню.

Галина КІТИК, квітникар.

м. Луганськ.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 21(647) від 23 травня 2012 р., стор.16.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Добір насінних бульб за кущами

Ср Тра 23 , 2012
Щоб запобігти виродженню картоплі, досвідчені і тямущі картоплярі постійно практикують добір бульб на насіння і починають цю роботу вже від появи сходів рослин. Для цього вони проводять упродовж вегетаційного періоду 2-3 фітосанітарних очищення насаджень. Їх застосовують з метою видалення рослин, які відстають у рості, мають пригнічений стан, вироджені і маловрожайні, […]

Можливо вам сподобається