Чорний горіх — гість із Америки

Переглядів : 4
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Зрілі плоди чорного (американського) горіха

Зрілі плоди чорного (американського) горіха

Багато чула про корисні й лікувальні властивості чорного горіха. Знаю, що росте він в Америці. Але хотілося б дізнатися більше про цю рослину, а також про те, чи вирощують чорний горіх в Україні та де можна придбати садивний матеріал.

Ганна ГРИШАНОВА.

с. Красне Дніпропетровської обл.».

Відповісти на ці запитання ми попросили садівника, керівника садово-дизайнерського центру Shoni, котрий спеціалізується на вирощуванні садивного матеріалу плодових дерев, кущів, винограду і декоративних рослин, Олександра Федоровича АНДРАЩУКА (с. Хотів Києво-Святошинського р-ну Київської обл. Тел. 097-261-55-99).

Горіх чорний (Juglans nigra L.) одержав свою назву завдяки темному, майже чорному забарвленню кори. Ще його називають американським горіхом, оскільки у природних насадженнях він трапляється тільки в Північній Америці. Наразі чорний горіх поширений і в Європі, за винятком скандинавських країн, які є «прохолодними» для нього.

Популяризації чорного горіха послужила його деревина — тверда, з гарною текстурою. Вона міцна, легко обробляється і добре полірується, належить до найціннішої деревини червоного дерева (махагони, палісандрове дерево).

Крім усього іншого, чорний горіх належить до цілющих рослин. У його листі містяться флавоноїди, юглон, алкалоїд югландин, глікозиди, каротин, вітаміни С, В1, В6, Р, Е, ефірні олії, органічні кислоти, дубильні речовини; у шкірці неспілого горіха — вітаміни С, В, РР, провітамін А, ефірні олії, цукри, хінони, дубильні речовини; в ядрах — лінолієва і ліноленова кислоти, олеїнова, пальментинова, стеаринова, лауринова, міристинова, арахінова полінасичені жирні кислоти, вітамін F.

Усі ці речовини входять до фармацевтичного препарату під назвою «Юглон». Це екстракт оцвітин чорного горіха, що має антибактеріальну, антисептичну, глистогінну, антипаразитарну, антиоксидантну, імуномоделюючу, протипухлинну, загальнозміцнювальну дію. Крім цього, він регулює обмін речовин в організмі, функціональну діяльність шлунково-кишкового тракту, помірно впливає на зниження цукру, діє як жовчогінний, судинорозширювальний засіб.

В Україну чорний горіх потрапив ще 200 років тому в насадження Краснокутського дендропарку, звідки поширився по всій країні, але в культуру введений так і не був. В інших країнах йому приділяють набагато більше уваги. У США, наприклад, виведені сорти горіха чорного з тонкою шкаралупою і з виходом ядра від 24 до 32% (вихід ядра в дерев горіха чорного, які ростуть в Україні, — від 14 до 26%). В Італії поширена культура сортів горіха чорного Томас і Вандерслут, з яких у 20-літньому віці одержують по 16 кг чистих ядер з одного дерева. Висаджують такі рослини з великою площею живлення, за схемою 15 х 15 м, оскільки горіх чорний належить до довгожителів. Тривалість життя чорного горіха коливається в межах 200-300 років, а окремі екземпляри живуть і 400 років. Ураховують також і той факт, що з усіх представників роду Juglans горіх чорний має найпотужніше дерево, яке досягає іноді до 50 м у висоту. Крона в нього широка, розлога, низько опущена. Стовбур прямий і вже в першому десятилітті покривається тріщинуватою корою, що є його важливою відмітною ознакою. В інших видів даного роду кора стає тріщинуватою значно пізніше. У молодих рослин кора темно-бура або коричнева. Пагони коричнево-бурого забарвлення. Бруньки білуваті, опушені, у верхній половині пагонів часто по дві штуки, одна над одною, у нижній — одиничні.

Листя чергове, довгасто-овальної форми завдовжки від 20 до 40 см, завширшки 20 см із залізисто-опушеними черешками, на яких поміщаються бокові листочки. Листочків на черешках нараховується від 11 до 23, а верхівковий непарний листочок зазвичай менший за інші, недорозвинений або відсутній.

Горіх чорний — однодомна роздільностатева рослина. Чоловічі квітки зібрані в сережки завдовжки 5-15 см. Маточкові квітки перебувають на кінцях пагонів, у верхівкових бруньках. На одному квітконосі формується від 1 до 5 квіток, частіше 2-3. Цвітіння починається з 7-10-літнього віку водночас із розпусканням листя у середині травня. Плоди горіха зеленого кольору, кулясті або грушоподібні, загострені на верхівці, діаметром 3,5-5 см, покриті залозистими волосками. Перикарпій (шкірка) міцний, 5-10 мм завтовшки, з різким ароматним запахом, при дозріванні не розтріскується. Шкаралупа товста і міцна, усередині чотиригніздова.

Ядро дуже смачне, містить 66-70% високоякісної олії, яка має особливий аромат і високу стійкість до окислювання (не гіркне), до 6% вуглеводів і до 30% білкових речовин (майже вдвічі більше, ніж у плодах волоського горіха).

До ґрунтів горіх чорний досить вибагливий, віддає перевагу родючим, середньозволоженим. На них формує потужну кореневу систему стрижневого типу з боковими відгалуженнями і якірними коренями. Основна маса бокових коренів зосереджена у верхньому півметровому шарі ґрунту. У перший рік життя ріст коренів утричі перевищує ріст надземної частини рослини.

Зимові умови помірного клімату горіх чорний витримує добре. Його можна вирощувати в будь-якому регіоні України. Випробовування в Донбасі показали, що дорослі дерева витримували морози до -41°С. Уразливими до низьких температур, як з’ясувалося, є тільки молоді сіянці (до 3 років), які, втім, добре відновлюються. Пізньовесняні заморозки не становлять небезпеки для горіха чорного, позаяк вегетацію він починає порівняно пізно. У середньому його вегетаційний період становить 153-185 днів.

Однак попри унікальність і корисні якості, чорний горіх мало поширений в Україні, хоча умови для його вирощування в нас цілком сприятливі. Особисто я зустрічав горіх чорний тільки в ботанічних садах.

Від редакції. Садивний матеріал горіха чорного знайти (очевидно, через незатребуваність) в Україні досить важко. Приватний плодорозсадник «Кримський шлях» (вул. Молодіжна 14/5, с. Новий Сад Сімферопольського р-ну АР Крим; тел. 050-394-02-84; 096-467-60-59) — одне з небагатьох у нас місць, де можна придбати саджанці американського горіха.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 20(646) від 16 травня 2012 р., стор.9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Абрикос, стійкий до моніліозу

Ср Тра 16 , 2012
Плід абрикоса сорту Монастирський Кісточкові культури, особливо сортові абрикоси, після цвітіння мають такий вигляд, ніби вони обпалені полум’ям. Фахівці говорять, що причина — ураження моніліозом. Задля профілактики цієї хвороби необхідні багаторазові (ранньовесняні і пізньоосінні) обприскування мідевмісними препаратами. Хотілося б знати, а чи існують сорти абрикосів, які стійкі до моніліозу? Павло […]