Абрикос, стійкий до моніліозу

Переглядів : 18
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Плід абрикоса сорту Монастирський

Плід абрикоса сорту Монастирський

Кісточкові культури, особливо сортові абрикоси, після цвітіння мають такий вигляд, ніби вони обпалені полум’ям. Фахівці говорять, що причина — ураження моніліозом. Задля профілактики цієї хвороби необхідні багаторазові (ранньовесняні і пізньоосінні) обприскування мідевмісними препаратами. Хотілося б знати, а чи існують сорти абрикосів, які стійкі до моніліозу?

Павло КИЛІЯН.

м. Слов’янськ Донецької обл.».

Моніліальний опік, або моніліоз (Monilia cinerea Bon.), завдає великої шкоди плодовим деревам. Особливо чутливі до цього грибкового захворювання кісточкові, зокрема — абрикос. Інтенсивному розвитку і поширенню захворювання сприяє волога погода під час цвітіння, коли відбувається зараження.

Спори грибка, перезимувавши в уражених гілочках чи муміфікованих плодах, розносяться вітром, вологою і комахами. Потрапляючи на маточки квіток, спори швидко проростають, а уражені квітки буріють і в’януть. Далі грибниця поширюється на пагони і листя, які також буріють і всихають. Збудники хвороби можуть проникати в дерево крізь тріщини та інші механічні пошкодження.

Із фунгіцидів, які продемонстрували свою ефективність у боротьбі з моніліозом, варто виділити топсин М, флінт, стробі. Однак за дощової погоди боротьба із хворобою хімічним способом ускладнюється. Тому сьогодні особливого значення набувають сорти, стійкі до моніліозу.

Одним із кращих, на наш погляд, є сорт Особливий Денисюка. Неповторний карміновий колір плодів не раз уводив в оману бувалих садівників, котрі здалеку намагалися визначити породу дерева і сприймали його за персик. Сорт пізнього терміну дозрівання (третя декада липня), виведений О. Денисюком у 1979 році. Дерево середньоросле, із середньозагущеною кроною, врожайне. Зимостійкість дуже висока. Плоди великі. М’якоть соковита, відмінного смаку (5 балів).

Унікальною особливістю сорту є здатність зберігати плоди на дереві (вони не осипаються) досить тривалий період. Так, наприклад, у 2004 році частина плодів, солодких як мед, була зірвана з дерева на початку жовтня.

Наступний, стійкий до монілії сорт абрикоса — Монастирський (Березняківський х Шабловський), середнього терміну дозрівання (друга декада липня). Це гідний конкурент абрикосу сорту Особливий Денисюка за смаком і безумовний лідер за ароматом. Мало інших сортів, здатних втрутитися в їх боротьбу за пальму першості на дегустаціях. Чудовий смак (5 балів) доповнюється неперевершеним ароматом. Плоди великі, жовто-оранжеві, рівного забарвлення, без рум’янцю. Дерево середньоросле, з округлою кроною, врожайне. Зимостійкість дуже висока.

Плід абрикоса сорту Голдріч

Плід абрикоса сорту Голдріч

Голдріч (синонім Сунгіант) — сорт абрикоса середнього терміну дозрівання, який виведений у 1971 році у Вашингтоні (США). Один із найбільш великоплідних сортів, середня вага плодів — 60-90 г (окремі — понад 100 г). Плоди овальні, трохи приплюснуті з боків, оранжеві, з невеликим рум’янцем. М’якоть темно-оранжева, туга, з легким ароматом, відмінного смаку (5 балів). Дерево середньоросле, формує розлогу крону. Зимостійке, урожайне, стійке до шарки та досить стійке до моніліозу.

Сорт Петропавловський (синонім Петрівський) одержаний від схрещування сортів Колгоспний х Да-дзе. Відзначається дуже великими плодами (вагою 70-80 г, окремі — понад 100 г), які дозрівають у другій декаді липня. М’якоть соковита, туга, приємна на смак (4,6 бала), ароматна.

Важливою особливістю сорту є здатність при дуже високій урожайності зберігати товарні якості плодів (вони не дрібніють). Крім того, Петропавловський відзначається винятковою стійкістю до жорстких погодних умов і буде справжньою знахідкою для любителів цієї культури, котрі мешкають у районах із несприятливим для абрикоса кліматом. Після зими 2005-2006 років зі зниженням температури до -30°С у саду на відкритій і незахищеній від вітру місцевості тільки цей сорт зміг дати повноцінний урожай.

Олександр АНДРАЩУК,
керівник садового центру Shoni.

с. Хотів
Київської обл.
Е-mail: shoni13@ukr.net
Сайт: shoni.kiev.ua

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 20(646) від 16 травня 2012 р., стор.8.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Улюблена герань

Ср Тра 23 , 2012
Кожному квітникареві хочеться мати у своїй колекції рослину, яка б якомога довше цвіла, квітки якої були б яскравими та красивими, а догляду б вона потребувала менше. Пеларгонія, або, як її називають у народі, герань, повною мірою відповідає всім цим вимогам. Із великого різноманіття видів і сортів пеларгонії хотілося б відзначити […]