Крапельне зрошення

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Що може протиставити картопляр такому мінливому клімату, який з кожним роком стає в Україні все жаркішим, а в східних і південних областях — ще й посушливішим? Вирощування особливо стійких до посухи сортів, ранні терміни садіння і збирання, перехід з метою збереження ґрунтової вологи до неглибокого, безвідвального обробітку ґрунту, вологозаряджальні поливи восени, заорювання органічних добрив і зеленої маси сидератів, внесення дорогих синтетичних гідроадсорбентів (люксорб, теравет), загущення насаджень і мульчування міжрядь, позакореневі підживлення, а також вирощування суперранніх сортів — усе це, звичайно, досить ефективні заходи. Однак без зрошення ґрунт на картопляному полі до середини літа все одно пересихає, і ми не одержуємо в посушливі роки гарантовано високих урожаїв. Тож якщо хочете мати гарні врожаї, не поскупіться і не полінуйтесь один раз організувати на своїй ділянці сучасну систему крапельного зрошення. Це не так важко і не так дорого, як видається, цілком доступно не лише великим агрофірмам, а й кожному дачникові, який пробурив у себе на ділянці свердловину. Ваші витрати швидко окупляться, а проблема буде вирішена раз і назавжди.

Перспективна альтернатива

Переваги крапельного зрошення відомі, обґрунтовані науково і багато разів перевірені на практиці. Так, у 2005 році в умовах крапельного зрошення від оздоровленого матеріалу (супер-супереліти) сорту Слов’янка на площі 5 га в агрофірмі «Київська» (Макарівський район Київської області) була зафіксована врожайність 1045 ц із 1 гектара. І це при середній урожайності в Україні 90-110 ц/га, тобто у 10 разів більше!

При крапельному поливі вода витрачається досить ощадливо і безпосередньо за призначенням, відсоток утрат від випаровування мінімальний, позаяк зона поливу покривається листям рослин. Повільна подача вологи виключає стікання води, розмивання верхнього шару ґрунту, його ущільнення, вимивання поживних речовин, утворення ґрунтової кірки. Значить, відпадає потреба у виснажливих операціях — мульчуванні, розпушуванні. Менше переміщень картопляним полем — менше втоптується й ущільнюється ґрунт, менше травмуються і ламаються кущі, зменшується ризик перенесення вірусних захворювань разом із соком ушкоджених рослин. Крапельний полив можна доповнити фертигацією — точно дозованим підживленням розчином мінеральних добрив, настоями органічного походження або біопрепаратами. Поливати «по крапельці» можна холодною водою, одержуваною безпосередньо зі свердловини: доки вода пройде свій неспішний шлях від насоса до кореневої системи рослин, вона достатньо нагріється.

Крапельне зрошення можна виконувати в будь-який час доби, за будь-якої погоди. Не слід тільки починати полив після тривалої перерви в сильну жару, оскільки надто висока температура води, нагрітої розпеченим ґрунтом, завдасть рослинам шкоди. (Багато картоплярів з гіркотою спостерігали, як жовтіє, опадає нижнє листя і починають в’янути кущі картоплі після вечірніх поливів у дуже жаркі дні). У період високих денних температур полив краще починати вранці, коли земля охолоне за ніч.

Для монтажу і демонтажу всієї системи зазвичай достатньо двох людей. На невеликій ділянці із завданням упорається й одна, причому немає потреби у застосуванні будь-якої техніки, сантехнічного встаткування. З інструментів використовують лише спеціальний пробійник і молоток для пробивання отворів у полімерних трубах, а якщо пробійника немає, то беруть дриль і свердла діаметром 2,5-4,5 мм (залежно від товщини стінок труби, її еластичності та посадкового діаметра конекторів).

Та головна перевага крапельного зрошення, на мій погляд, — це істотна економія робочого часу городника. Потрібно витратити два-три дні, якщо система встановлюється вперше, та один день у наступні роки — і все. У подальшому замість трудомістких ручних поливів уся робота городника зводиться до своєчасного відкриття і закриття відповідних кранів і спостереження за надійністю роботи системи.

Не приховуватимемо і недоліки крапельного зрошення, які неминуче трапляються в будь-якій системі. Це залежність від електроживлення і потужного джерела водопостачання — водогону чи свердловини, яку в деяких районах доводиться свердлити завглибшки в кілька десятків метрів, що досить дорого, але необхідно.

Доводиться йти на певні фінансові витрати першого етапу для буріння свердловини, придбання потужного насоса, трубопроводу з полімерних труб, запірної арматури, поливальної стрічки тощо. Недовговічною є сама стрічка, термін служби якої (залежно від її якості й того, як акуратно нею користуються) становить практично 2-4 сезони, але це недорога частина поливальної системи (від 80 коп. за 1 м).

При організації крапельного зрошення не рекомендується користуватися водою з відкритих водойм: плаваючі зелені водорості, що містяться в такій воді, швидко заб’ють крапельниці, а для очищення системи потрібне буде застосування розчинів, які містять вільний хлор і кислоту, що недешево і не досить безпечно для картоплі. Спеціальний піщано-гравійний фільтр, застосовуваний у великих господарствах для біологічного очищення води, дорожчий, ніж буріння двох свердловин. Та навіть кристально чиста вода із глибинної свердловини має пройти крізь дисковий фільтр, який періодично, а наприкінці сезону обов’язково, потрібно чистити.

Зрештою, бідою поливальної стрічки є миші і капустянки. Ці шкідники прогризають дірки у стрічці, і вся вода виходить крізь пошкоджені місця. Тому необхідно щоразу, вмикаючи систему поливу, обійти ділянку і, виявивши пошкодження у системі, одразу закрити пробоїни за допомогою ремонтних муфт, запастись якими потрібно заздалегідь.

Як розміщувати поливальну стрічку

Основний елемент системи крапельного зрошення — поливальна стрічка. Вона легко і швидко кріпиться до труб за допомогою спеціальних з’єднувачів — фітингів. Умонтовані в неї з певним інтервалом крапельниці — своєрідні лабіринти — дозволяють подавати на кожен поливний метр ділянки краплями, наприклад, 5 л води за годину. Ця доза постійна для кожного типу стрічки і майже не залежить від довжини рядка, тиску в трубопроводі (у межах від 0,5 до 1 атм), нерівностей ґрунту, кута його схилу.

Дуже зручним є розгортання поливальної стрічки по сходах картоплі чи поверх гребенів після підгортання. Це зручно, позаяк у проходах залишається ще достатньо місця. Рослини відразу забезпечуються вологою, а витрата води буде мінімальною, адже волога надходить безпосередньо до рослин картоплі, тоді як бур’яни в міжряддях не зможуть її використати. Крім того, можна буде провадити розпушування і підгортання, не пошкоджуючи стрічку. Можливо, у місцевостях із зазвичай посушливою весною і при літньому висадженні картоплі це єдиний вихід. Але, як зазначалося вище, при весняному садінні в перший період вегетації картопля не така вже й вибаглива до поливів. Якщо ж полив почати рано, то коренева система сформується переважно у верхніх шарах ґрунту і поливати ділянку тоді доведеться безперервно, а у разі весняних заморозків можуть бути пошкоджені не тільки бадилля, а й корені рослин, та й сама система зрошення. Слід урахувати також і інші ризики — пошкодження стрічки під час підгортання, перегинання її під вагою стебел картоплі, коли кущ почне розпадатися. Зрештою, більший термін експлуатації означає більше зношення стрічки.

При літньому садінні, коли без постійних поливів не обійтися, можна спочатку розміщувати поливальну стрічку поверх рядка, а потім після підгортання подати тиск у систему і, взявшись із помічником за протилежні кінці стрічки, акуратно перемістити її в міжряддя, аби в подальшому запобігти здавлюванню її стеблами куща.

При весняному садінні я прокладаю поливальну стрічку по міжряддях і роблю це тільки після завершення всіх видів міжрядних обробок і безпосередньо перед змиканням кущів у міжряддях. Звичайно, час поливу при цьому необхідно збільшити. Спочатку здається, що волога до коренів не подається. Та в тому і перевага крапельного зрошення, що вода не стікає по міжряддю і не йде глибоко в ґрунт, а поступово розходиться вшир і зволожує смугу завширшки до 40 см і шар землі на глибину до 30 см. При міжряддях 60-70 см цього цілком достатньо, зволожені смуги змикаються під гребенями в зоні залягання кореневої системи картоплі. Ну а якщо вирощувати тільки високорослі і розлогі сорти (наприклад, Слов’янку, Белларозу, Промінь, із нових — Джелі, Овацію, Родзинку та ін.) з відстанню між рядками 75-95 см, то слід прокладати дві стрічки з обох країв міжряддя.

Костянтин ДАВИДОВСЬКИЙ,
картопляр-сортовипробувач.

Вул. Зодчих, буд. 28, кв. 48, м. Київ, 03194.
Тел. (044) 402-58-00, моб. 066-212-99-70,
e-mail: kd56@rambler.ru
«Городник», №10, 2009 р.

(Публікується з дозволу автора).

(Початок. Закінчення у №20).

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(645) від 9 травня 2012 р., стор.2-3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Чи не пора посіяти моркву?

Ср Тра 9 , 2012
Здавалося б, питання запізніле, адже більшості городників відомо, що моркву сіють у квітні. Однак посіяна рано морква годиться лише для літнього споживання. А призначену для зберігання взимку краще сіяти в кінці травня чи на початку червня і навіть до середини цього місяця. При цьому треба забезпечити регулярний полив рослин. Літня […]