Як я позбулася капустянки

Переглядів : 7
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Для боротьби з капустянкою, котрої в мене було видимо-невидимо (завелася на купі з перегноєм десятилітньої давності), я виробила свої прийоми. Купую і розкидаю різні отрутні принади, котрих наразі в продажу досить багато. Особливо дійові готові, у гранулах. Але основним засобом порятунку томатів (а вони на моїх грядках — основна культура) упродовж трьох років був саморобний захисний чохол для стебла.

Перед садінням розсади нарізую цупку поліетиленову плівку на листи розміром 10х10 см. Для цього можна використати рештки старого покриття теплиці. У ямку наливаю воду до утворення рідкої грязі. Далі стебло томата загортаю у плівку із 5-6 шарів на кшталт «козячої ніжки». Тут головне, щоб почати загортати цю трубочку прямо від кореня, тобто з нижньої її частини не повинно виступати зелене стебло рослини, котре легко перекушує капустянка.

Розсаду саджаю прямо в утворену після поливу грязь. Після садіння рослини трубочка-обгортка має виглядати із землі на 3-4 см. Інколи, бувало, після садіння з такої обгортки виглядав лише верхній листок. А через тиждень, дивишся, а томат уже переріс розміри чохла. Здавалося б, останній не дає рости рослині в ширину, але ні: мої багаторічні спостереження показали, що при наливі в товщину стебло просто розсовує поліетилен. Коли восени висмикуєш із землі стебла томатів, що відплодоносили, то шарів обмотки на стеблі буває не п’ять-шість, а два-три. Тобто цей захисний поліетиленовий чохол капустянка надкушує, але зазвичай прогризає лише два-три шари і кидає цю безнадійну для неї справу.

Шматки плівки, що залишились, восени збираю, промиваю і складаю в коробку до наступного сезону. При такому способі захисту томатів пошкоджуються всього кілька рослин із сотні посаджених. Через кілька років такого захисту капустянка сама піде з ваших грядок, адже їй для вирощування потомства потрібні сонячні, незатінені місця з хорошим живленням — а тут наші томати, які неможливо прогризти через плівку!

Анжеліка МАНУША.

Вул. Українська, буд. 27,
м. Конотоп Сумської обл., 41606.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(645) від 9 травня 2012 р., стор.4.

zmk

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Крапельне зрошення

Ср Тра 9 , 2012
Що може протиставити картопляр такому мінливому клімату, який з кожним роком стає в Україні все жаркішим, а в східних і південних областях — ще й посушливішим? Вирощування особливо стійких до посухи сортів, ранні терміни садіння і збирання, перехід з метою збереження ґрунтової вологи до неглибокого, безвідвального обробітку ґрунту, вологозаряджальні поливи […]