Алича Кремінь

Переглядів : 4
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Кремінь під час плодоношення

Кремінь під час плодоношення

Усе більше й більше нових сортів плодових культур з’являється останнім часом у розсадниках і в садівників-любителів. Як правило, виводячи нові сорти, селекціонери прагнуть поліпшити якісь окремі властивості чи їх комплекс. Метою створення нового сорту чи гібрида можуть бути бажання збільшити розмір плоду, інтенсивність забарвлення, морозостійкість, стійкість до хвороб, посухостійкість, рясноту плодоношення, прагнення змінити силу росту (збільшити чи зменшити її) та багато іншого.

Кажучи про аличу, багато хто уявляє собі велике колюче дерево чи кущ із дрібними кислими плодами. Але з одержанням нових гібридних форм цієї культури ситуація кардинально змінилась. Сьогодні плоди аличі окремих сортів та гібридних форм не поступаються сливі домашній за розміром, смаком, забарвленням плодів. А дерева за багатьма параметрами навіть перевершують сливи, наприклад, за врожайністю, невибагливістю, імунною стійкістю до хвороб, морозостійкістю і посухостійкістю. Прикладом цього може служити гібридна алича Кремінь, створена на Кримській дослідно-селекційній станції Всеросійського НДІ рослинництва ім. М.І. Вавилова селекціонерами Г.В. Єрьоміним та С.М. Забродіною.

Це дерево середньої сили росту, схильне до загущення. Відмітною особливістю є світло-зелене забарвлення однолітніх пагонів, котре зберігається до літа наступного року. Дерева досить невибагливі до ґрунтово-кліматичних умов. У цьому я міг переконатись особисто, вирощуючи багато років цю культуру на своїй не дуже сприятливій для росту багатьох плодових культур ділянці. Річ у тім, що вона розміщена на високому пагорбі із глинистим ґрунтом. До верхнього шару води близько 20 м. Але у цих умовах алича (а її в мене 25 сортів, у тому числі і Кремінь) проявила себе дуже щедрою і вдячною культурою.

Таким чином, Кремінь цілком виправдовує свою назву. Це справді зимостійкий і посухостійкий сорт, відносно стійкий до хвороб. Стосовно інших параметрів, то і вони на досить високому рівні. Наприклад, довговічність плодових утворень досягає 5 років. Тож ця алича дуже рясно закладає квіткові бруньки. І хоча Кремінь цвіте в ранні терміни і часто потрапляє під пізньовесняні заморозки, за п’ять років плодоношення в моєму саду (в умовах Київщини) урожай був завжди.

До речі, дозріває ця алича в період із середини до кінця липня. Плоди овальної форми, без так званого черевного шва, темно-синього кольору (в окремі роки ближче до чорного). Гладенькі, блискучі, без пруїнового нальоту або з дуже слабким його проявом, дуже ошатний вигляд мають на дереві. Більше того, спілі плоди можуть довго висіти на гілках, не осипаючись, що дозволяє збирати врожай за кілька заходів. Самі плоди середніх розмірів (30-35 мм у діаметрі, вагою 30 г) і їх дуже багато.

Враховуючи рясне плодоношення, Кремінь потребує проріджування, аби не допускати перевантаження плодами та облому гілок. Якщо сильно проріджувати плоди, то їх розмір збільшується, а при переобтяженні дерева можливе їх здрібнення.

Стосовно смакових якостей можу сказати, що ця алича — одна із небагатьох, котрі мають справжній сливовий аромат. Смак плодів у цілому кислий, але в період повної зрілості буває кисло-солодким. М’якоть оранжевого кольору, під шкіркою має малинове забарвлення, доволі туга, через що кісточка не відділяється.

Поряд зі здрібненням плодів це є одним із істотних мінусів Кременя. Зате завдяки тугості свіжі плоди транспортабельні і можуть зберігатись у холодильнику до 3 місяців без погіршення смакових якостей, а також відмінно підходять для заморожування. При розморожуванні колір і смак не міняють.

Однак, аби насолоджуватись усім цим, треба мати в саду 2-3 дерева різних сортів чи гібридних форм. Адже Кремінь — самобезплідна форма аличі. Якщо не дозволяє площа, можна прищепити в крону кілька сортів, котрі цвітуть одночасно. Відмінним запильником є дикі, дрібноплідні форми аличі. Так само запильниками можуть бути сорти сливи китайської, котру використовували при виведенні аличі гібридної (слива домашня аличу гібридну не запилює).

Максим ГОЦУЛЯК.

Вул. Чигоріна, буд. 59а,
кв. 27, м. Київ.
Тел. 063-810-09-97.
E-mail: maxe28@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 19(645) від 9 травня 2012 р., стор.8.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Скороспілий салат

Ср Тра 9 , 2012
Розсаду салату можна виростити дуже швидко таким способом. Добре зволожте ґрунт. Зробіть на ньому борозенки, котрі ще раз полийте водою і рівномірно розсипте по них насіння салату. Головне — не загустити посіви. Для цього можна змішати насіння з піском чи рештками спитого чаю: 1 ч. л. насіння на 1/2 склянки […]