Китайська квасоля

Переглядів : 6
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Вігна китайська — це рослина родини бобових, довжина лопатки в неї становить понад 1 м. У народі, серед небагатьох городників, котрі її вирощують, вігну називають коров’ячим горохом, або спаржевою квасолею. Хоча ні горохом, ні квасолею з точки зору ботаніки вігна не являється. Але за смаком її зелені стручки схожі на лопатки спаржевої квасолі. Готують її так само, як спаржеву квасолю. Та і за агротехнікою вона нічим не відрізняється від вирощування квасолі звичайної. Але перевага її в тому, що ця рослина більш невибаглива, ніж квасоля звичайна. У неї вища врожайність, зелені стручки мають відмінні смакові якості, вони без волокон і їх урожай можна збирати до самих заморозків.

Вігна цінна як харчова рослина, позаяк містить велику кількість білків, крохмалю, жирів. У її білку містяться всі незамінні для людини амінокислоти, вона засвоюється на 85% і з успіхом може замінити в раціоні м’ясо. Лопатки вігни зазвичай використовують у їжу в стадії молочної спілості, тобто коли їх довжина невелика і досягає 20-50 см. Із смачних, ніжних, м’ясистих, позбавлених пергаментного шару бобів вігни готують різноманітні страви: супи, рагу, салати, запіканки, гарніри. Лопатки вігни можна консервувати і заморожувати.

Вігна китайська — однолітня рослина із витким стеблом, котре виростає до 3-4 м і потребує опори. Тому треба забезпечити для неї надійну фіксацію зі шпагату, мотузки чи дроту. Несучі опори уздовж рядків із насадженнями вігни мають бути дуже міцними, позаяк вони триматимуть величезну зелену масу. Адже одна рослина вігни з усіма боковими пагонами і плодами в період плодоношення важить до 5 кг. А враховуючи велику парусність цієї маси, рослини краще саджати на підвітряному боці й обов’язково на сонячному місці. Несуча дротина має розміщуватись приблизно на висоті 3 м. У пазухах листків вігни розміщуються довгі кетяги із 2-6 квіток. В одному кетягові зав’язується 2-5 стручків завдовжки до 1 метра і більше. З одного куща можна зібрати до 3 кг бобів.

Вігна — дуже рання культура із терміном вегетації до моменту ущільнення зелених лопаток, котрі використовують у їжу, 60 днів, а до моменту дозрівання насіння — 90 днів (зріле насіння вігни — це невеликі брунатні квасолини). При сівбі насіння на початку травня солодкими і ніжними стручками можна ласувати вже на початку липня. Зелена маса вігни після збирання йде на корм худобі. Дроблене запарене насіння — цінний білковий концентрат для молодняку, особливо для відгодівлі свиней.

Вирощування вігни китайської — процес нескладний. До ґрунту вона невибаглива, добре росте як на чорноземах, каштанових, так і на супіщаних і глинистих ґрунтах. До її сівби беруться тоді, коли ґрунт прогріється до 12°С, позаяк і сходи, і навіть дорослі рослини чутливі до заморозків.

Насіння вігни має величезну енергію росту. Перед висівом його бажано витримати в теплому рожевому розчині марганцівки впродовж 30 хвилин. Насіння загортають на глибину 4-5 см. Спосіб сівби — широкорядний із міжряддями 50-60 см. Можна чергувати ряди вігни з рядами кукурудзи (як кулісної культури) або сіяти по дві насінини в одне гніздо обох рослин квадратно-гніздовим способом (60 х 60 см). Тоді вігна добре плететься по стеблах кукурудзи і не заважає догляду за посівами.

У відкритому ґрунті вігна росте до осінніх заморозків, упродовж сезону безперервно нарощуючи зелену масу й утворюючи все нові і нові плоди. Крім основного стебла, на ній розвивається безліч бокових пагонів, котрі так само активно плодоносять. Аби виростити таку величезну зелену масу, яку має вігна китайська, ґрунт треба готувати дуже ретельно. При осінньому перекопуванні необхідно внести на 1 м2 грядки 0,5 відра перегною, по 1 ст. л. суперфосфату і калійних добрив, а навесні — 1 ч. л. сечовини. Так само корисно навесні додавати в ґрунт мікродобрива, які містять бор, марганець, молібден. Це сприяє підвищенню врожаю, збільшує вміст цукрів і прискорює цвітіння. Молібденові добрива активізують діяльність бульбочкових азотфіксуючих бактерій.

Вігна — рослина теплолюбна і посухостійка, однак ґрунтову посуху вона витримує погано. У період проростання її насіння поглинає таку кількість води, яка становить 100-120% його ваги. І в період цвітіння та формування бобів їй так само особливо необхідний полив, інакше можливе опадання бутонів. Один із поливів необхідно поєднувати з підживленням розчином коров’яку (1:20) або сечовини (1 ст. л. на відро води). Так само необхідно забезпечити своєчасний обробіток міжрядь і полоття.

Боби починають збирати приблизно через 10-12 днів після утворення зав’язей, коли насіння досягне розміру пшеничного зерна. У цей час вони найсоковитіші, стулки в них м’ясисті. Збирання бобів багаторазове. Що частіше знімати з рослин молоді лопатки, то активніше ростимуть нові. Тому на насіння достатньо залишити кілька рослин, а в решти слід обривати плоди і використовувати їх у їжу. Збирання врожаю вігни часто триває до перших осінніх заморозків. Аби забезпечити лопатками чи бобами родину із чотирьох осіб, достатньо вирощувати всього 10-15 кущів вігни.

Галина КІТИК,
городник.

м. Луганськ.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 16(642) від 18 квітня 2012 р., стор.4.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Чому не вдається броколі

Ср Кві 25 , 2012
«Третій рік намагаюся виростити броколі. Виконую, здається, всі рекомендації, почерпнуті з літератури, і дотримуюся порад городників — вирощую свою розсаду, підживлюю рослини. Однак результат мізерний. Торік, наприклад, наприкінці літа одержав із 40 кущів не більше 2 кг капусти. Прошу підказати, у чім причина моєї невдачі? Н.Д. ХАРЧЕНКО. м. Луганськ». На […]