«Повітряна» грядка

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Повітряна грядка

На південному сході України літо традиційно спекотне. У 2010 році в нас у Луганську була зафіксована рекордна жара в 42°С у тіні. На пригріві всі рослини буквально горять, позаяк ґрунт нагрівається до 60°С і більше. У таких умовах одержати гарний урожай овочів, навіть проводячи своєчасні поливи, дуже складно. Доводиться застосовувати не тільки вміння, але й кмітливість, аби виростити гарний урожай.

Огірки на присадибних і дачних ділянках (за відсутності теплиці) у відкритому ґрунті вирощують здебільшого двома способами. Перший — на грядках, коли огудина вільно стелиться по землі, при другому використовується шпалера для підв’язування огудини у вертикальному положенні. Для цього як опору останнім часом здебільшого використовують спеціальні сітки. Кожен із цих способів вирощування огірків не без недоліків. Якщо огудина при першому способі стелиться по землі, то рослина більшою мірою може бути уражена справжньою або несправжньою борошнистою росою. Часто зеленці, що лежать на землі, підгнивають, після сильних дощів чи при поливі вони бувають просто обліплені часточками ґрунту. Коли ж огудина плететься по шпалері чи сітці, рослина дуже погано витримує спеку. Вирощувані таким способом огірки з настанням екстремальних температур «згоряють» буквально за кілька днів: огудина від отриманих опіків стає білою, порушується надходження по ній живлющої вологи до листя і плодів, і через кілька днів рослини гинуть. Тож, вибираючи найприйнятніший спосіб вирощування огірків, хотілося б, щоб у ньому поєднувалися простота звичайної грядки і переваги шпалери — вільне звисання плодів, простота у догляді.

Для досягнення цієї умови я вирішив використати звичайний невеликий парник. У середині квітня, після того як досить добре прогрівся ґрунт, розбив грядку розміром 1,2 х 5 м, уніс перегній з розрахунку два відра на кожен погонний метр і встановив дуги із дроту завтовшки 10 мм, висота їх у середній частині над грядкою — 60 см. Після підготовчих робіт висіяв насіння огірків трьома рядками з відстанню 50 см між ними і 30 см у рядку. В останні роки з усіх сортів і гібридних форм віддаю перевагу Афіні. Цей гібрид відзначається не тільки високою врожайністю, а й відмінним смаком, придатністю для консервування і засолювання. Після висіву насіння грядку вкрив плівкою — утворилася мініатюрна теплиця. Через кілька днів з’явилися перші сходи. У тепличних умовах огірки ростуть дуже швидко, головне — своєчасні поливи і гарна вентиляція. Як тільки огудина своїм листям уперлася в плівку, я розпочав загартовування рослин, знімаючи плівку на ніч.

Після кількох ночей загартування залишив рослини без плівкового укриття й на день — сонячні опіки їм уже не загрожували. Між дротяними дугами я натягнув через кожні 20-30 см мотузки, на які поклав кінці огудини таким чином, щоб вони були спрямовані назустріч одна одній. Унаслідок такої операції з’явився своєрідний дах заввишки 60 см над рівнем ґрунту із листя огірків.

Таким чином, у мене сформувалися кущики огірків з огудиною, у буквальному значенні слова підвішеною над землею, яка всуціль була усипана зав’яззю. Тільки невелика кількість зав’язей сформувалася біля прикореневої розетки. Основна маса врожаю утворилася на огудині, розміщеній у повітрі над дугами. Збирати врожай таких огірків — одне задоволення: варто тільки присісти навпочіпки, розсунути листя руками — і зривай зеленці, які перед вами, як на долоні.

На такій «повітряній» грядці огірки почуваються чудово: їх огудина не одержує сонячних опіків, майже не уражається грибковими хворобами, тому плодоносить досить довго. Минулого року останні огірки зривав наприкінці вересня. Урожай при такому способі вирощування сягає 20-25 кг огірків з 1 м2. Таким чином, моя родина цілком забезпечена і свіжими, і консервованими огірками із грядки розміром усього 6 м2.

Сергій КРИУЛЯ.

м. Луганськ.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 15(641) від 11 квітня 2012 р., стор.8-9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Орати чи не орати? Ось у чому питання

Ср Кві 11 , 2012
В останні роки, намагаючись звільнитися від городнього «рабства», цікавлюся публікаціями про методи і способи вирощування рослин з мінімальними трудовими і фінансовими затратами, і до того ж, без застосування «хімії». Довідався про агротехніку природного землеробства, почав її застосовувати і досяг бажаних результатів. Своїм, хай і не багатим, досвідом хочу поділитися із […]