Весняне садіння малини

Переглядів : 4
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Із приходом весняного тепла починається час висадження саджанців плодових і ягідних культур, у тому числі і малини. Хоча на півночі і в центрі України найліпшим терміном садіння малини вважається початок жовтня, а на півдні — кінець жовтня-середина листопада. До цього моменту пагони добре визрівають. Посаджені, вони встигають до морозів укоренитись, а навесні потужно йдуть у ріст. Якщо саджати малину навесні, то робити це необхідно у якомога більш ранні терміни, аби до настання спеки саджанці добре укоренились.

Основою майбутнього високого врожаю є здоровий, якісний садивний матеріал. Якщо саджанці уражені шкідниками та хворобами (особливо вірусними), чекати високої віддачі даремно. Високоякісний саджанець повинен мати діаметр основи пагона 5-10 мм, добре розвинену кореневу систему і пагін завдовжки близько 20 см. Неприпустиме підсихання коренів і стебла. Якщо ж усе-таки трапляються рослини з підсохлими чи підгнилими коренями і стеблами, їх необхідно обрізати до здорового місця. Коли саджанець після викопування тривалий час не висаджувався, то перед садінням для поліпшення приживлюваності його треба близько двох діб вимочувати у воді, краще із доданням стимуляторів росту і коренеутворення.

У разі, якщо з якихось причин неможливо дістати високоякісні саджанці, садіння можна провадити більш слабкими рослинами, із діаметром основи 4-5 мм, але саджати їх по 2 штуки в посадкову яму.

Кращими для малини за рельєфом є південні, південно-західні і західні рівні чи похилі (4-6°) схили, котрі забезпечують стікання вологи з ділянки, а в зимовий період — холодного повітря. Ділянки з крутими схилами не придатні для вирощування малини — вони розмиваються весняними водами і сильно висушуються влітку. Зовсім не терпить малина заболочених ділянок, западин. У них корені не одержують достатньо кисню, слабо ростуть, передчасно відмирають. Пагони на таких ділянках не визрівають і взимку підмерзають.

Перед садінням малини ґрунт необхідно ретельно підготувати. За час експлуатації плантації малина виносить із ґрунту величезну кількість поживних речовин та води. Винесення поживних речовин можна компенсувати в міру їх витрачання, але одержати високі врожаї на непідготовленій ділянці неможливо. Гарними попередниками для малини є сидерати, багатолітні трави, просапні культури. Після пасльонових та суниці малину краще не саджати.

Під перекопування чи переорювання (на глибину 15-17 см) рекомендується вносити: 6-8 кг перегною або компосту, 100 г суперфосфату, 50 г калімагнезії із розрахунку на 1 м2. Фосфорно-калійні добрива можуть бути замінені попелом із розрахунку 100-120 г на 1 м2. Під ремонтантні сорти норму добрив, що вносяться, треба збільшити удвічі, позаяк потреба цих сортів у поживних речовинах значно вища, ніж у літніх.

Малина краще від інших культур витримує кислотність, однак при надто низькому pH відбувається мінералізація і погіршення структури ґрунту. За 2-3 роки до садіння сильнокислі ґрунти бажано провапнувати шляхом внесення на ділянку меленого вапняку, паленого вапна, гашеного вапна, мергелю, доломіту. До речі, вапно, нейтралізуючи зайву кислотність, поліпшує фізіологічні властивості ґрунту, роблячи його пухким, більш теплоємним та вологоємним, сприяє накопиченню азоту і фосфору.

Застосовують два способи садіння малини — кущовий і стрічковий. При кущовому способі копають ями діаметром 40-50 см і завглибшки близько 40 см. У кожну яму вносять до 10 кг перегною, 200 г суперфосфату, 50-100 г калійних добрив чи 100-200 г попелу. Саджанці саджають у посадкові ями з відстанню між рядами 1,5-2 м, а між рослинами в ряду — 75-100 см.

При стрічковому способі готуються траншеї завширшки 40-50 см і завглибшки 35-40 см. На один погонний метр траншеї рекомендується вносити 10-15 кг перегною, 500 г суперфосфату і 100-200 г калійних добрив. Відстань між рядами — 2-3 м, а в ряду між рослинами — 50 см, але її можна скоротити і до 30 см. Щільніше розміщення рослин сприяє швидкому утворенню смуг, заповнених пагонами, і швидшому наростанню врожайності. При стрічковому способі формують смугу завширшки від 40 до 80 см. Слід зважати на те, що ширші стрічки складні в догляді. Для оптимального прогрівання ґрунту і гарного освітлення кущів найкраще розміщувати ряди з півночі на південь.

Важливе значення має глибина садіння. Потрібно, аби коренева шийка перебувала на одному рівні з поверхнею ґрунту всередині посадкової ямки чи борозни. Допускається заглиблення саджанців на 2-4 см нижче рівня ґрунту на пісках і супісках, позаяк на таких ґрунтах поверхневий шар швидко пересихає навіть навесні і при мілкому садінні корені потерпають від браку вологи.

Після садіння обов’язковий полив — не менше 3-4 л на рослину. Бажане мульчування зразу ж після садіння. Воно послаблює випирання рослин із землі у зимовий період, запобігає вимерзанню коренів у безсніжні зими, забезпечує рівномірну температуру влітку, сприяє кращому збереженню вологи і більш потужному росту пагонів, перешкоджає росту бур’янів. До того ж перегнила мульча сприяє підвищенню вмісту гумусу в ґрунті, що позитивно позначається на розвитку рослин. Як мульчу можна використовувати перегній, торф, тирсу, сіно, компост, подрібнені стебла кукурудзи, соняшнику тощо. При цьому необхідно слідкувати за тим, аби мульча не містила насіння бур’янів. Шар мульчі після осідання має бути не менше 5 см. За сезон мульча зазвичай перегниває і заорюється в ґрунт. Тому її щороку треба поновлювати.

Малина не терпить ущільнення ґрунту і росту бур’янів. Утворення ґрунтової кірки і поява бур’янів різко знижують її ріст. Тому необхідні постійні прополки і спушування ґрунту. Запізнення із цими заходами призводить до погіршення повітряно-водного режиму і пригнічення діяльності корисних мікроорганізмів. Перше весняне спушування треба проводити у якомога більш ранні терміни. Своєчасний обробіток ґрунту забезпечує доступ повітря до коренів, у ньому довше зберігається волога і створюються сприятливі умови для розвитку корисних мікроорганізмів. Міжряддя бажано спушувати на глибину 10-15 см, а землю в рядах — на 5-8 см.

Усі ці роботи мають бути закінчені до розпускання бруньок. Запізнення із весняним спушуванням значно знижує врожайність малини. Подальший обробіток ґрунту слід проводити в міру утворення ґрунтової кірки і появи бур’янів. За сезон я зазвичай проваджу 4-6 полоттів-спушувань, останнє — пізньої осені.

Олег САВЕЙКО.

с. Хорішки Козельщинського р-ну Полтавської обл.
Тел. 096-771-24-75.
E-mail: olesav100@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 15(641) від 11 квітня 2012 р., стор.11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Допомога на старті — запорука врожаю

Ср Кві 11 , 2012
Усім запам’яталась затяжна і холодна весна минулого року, після якої багато рослин відчували значний стрес. Новий сезон, як бачимо, так само буде не із легких. Особливо, якщо враховувати перепади температури взимку. Що треба зробити зараз, щоб допомогти рослинам? Не останню роль в одержанні рясного врожаю великоплідної садової суниці відіграють кореневі […]