Допомога на старті — запорука врожаю

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Усім запам’яталась затяжна і холодна весна минулого року, після якої багато рослин відчували значний стрес. Новий сезон, як бачимо, так само буде не із легких. Особливо, якщо враховувати перепади температури взимку. Що треба зробити зараз, щоб допомогти рослинам?

Не останню роль в одержанні рясного врожаю великоплідної садової суниці відіграють кореневі і позакореневі підживлення. Живлення, як відомо, надходить у рослину з ґрунту (від коренів) і через листя. Про ґрунт треба дбати постійно. Прекрасно, якщо під насадження вдалося внести компост, гній чи перегній. Доволі часто доводиться чути, що гній став дефіцитним і дорогим, тому багато хто саджає рослини в бідний ґрунт. Внесення органічних добрив можна замінити сівбою сидератів у попередній рік, загорнувши їх у ґрунт перед садінням суниці. Можна (це набагато простіше, але не настільки ефективно) внести мінеральні добрива, котрі продаються скрізь.

Перше кореневе підживлення я проваджу навесні, після сходження снігу та очищення грядок від старого листя. Перевагу віддаю підживленням, котрі містять азот. Перед підживленням обов’язково рясно поливаю суничні рослини під корінь водою або ж проваджу підживлення після дощу. Коров’як для органічного підживлення розводжу у 10 разів, пташиний послід — у 20 разів, а настоюю їх 5-8 діб. На 10 л розчину збродженої органіки додаю півсклянки попелу. Друге підживлення співпадає з початком висування квітконосів, третє даю з початком цвітіння, а четверте припадає зазвичай на середину серпня, коли звичайна суниця закладає квіткові бруньки врожаю наступного року. Із цього підживлення виключаю азот, аби рослини не пішли в ріст, а перевагу віддаю калію та фосфору. Добрива, які містять хлор, для підживлень взагалі не застосовую — суниця негативно на них реагує.

Оскільки сорти нейтрального дня цвітуть і плодоносять майже безперервно, їм потрібне посилене живлення — регулярні підживлення кожні 7-10 днів. Бажано поєднувати кореневі підживлення із підживленнями по листю. На відміну від кореневих підживлень, коли багато елементів вимивається поливом, дощами, підживлення по листю повністю засвоюються, а ефект від їх застосування помітний уже через кілька годин. Основне правило підживлення по листю — обприскувати, коли устячка на листках у нижній їх частині відкриті, тобто вранці та ввечері.

Пташиний послід — це швидко- і сильнодіюче органічне добриво із високим умістом азоту, фосфору, калію, кальцію, магнію та мікроелементів. Воно придатне для всіх видів ґрунтів. Норма внесення сирого посліду — 0,4-0,5 кг на 1 м2, сухого — 0,2-0,3 кг на таку саму площу. Розсіювати по поверхні його треба рівномірно. Для рідких підживлень послід розбавляють водою безпосередньо перед внесенням у співвідношенні 1:20 і ретельно перемішують. Незамінним для підживлення суниці є попіл, особливо на кислих ґрунтах. У деревному попелі міститься близько 40% кальцію, 14% калію, 3-7% фосфору, а також багато мікроелементів (заліза, бору, міді). Середня доза внесення попелу в сухому вигляді становить 0,3-0,5 кг на 1 м2, але можна використовувати і його водну витяжку, обприскуючи листя настоєм попелу (300 г на 10 л води). Попіл істотно поліпшує структуру ґрунту, знижує кислотність. Поживні речовини, котрі містяться в попелі, добре засвоюються рослинами. Однак після вапнування ґрунту попіл застосовувати не рекомендується. Попіл не містить азоту, тому його вносять у поєднанні з азотними добривами, не змішуючи їх. Наявність у попелі доволі великої кількості кальцію дозволяє використовувати його для нейтралізації ґрунтів. Зберігати попіл слід у сухих приміщеннях у щільній тарі. Сирий попіл втрачає поживні властивості, але придатний для вапнування.

До органічних добрив належить так само компост, приготовлений із будь-якої, здатної перегнити, органіки: бур’янів без насіння, будь-яких рослинних решток, кухонних відходів, паперу і картону, стружки і хвої. Усе, що вам не потрібне і що багато хто просто спалює, можна за рік-два перетворити на компост. Цей легкий і безпечний субстрат значно поліпшує структуру ґрунту і підвищує його родючість.

Якщо ж готового компосту чи перегною поки що немає, а підживлювати рослини необхідно, є спосіб швидко приготувати для них універсальне підживлення. Треба знайти будь-яку, досить містку ємність і поставити бажано на осонні. Потім набити її кропивою, травою, бур’янами, фруктовою падалицею, овочевими очистками, залити доверху водою і накрити. У жарку погоду маса перебродить швидко, і буквально через 7-10 днів буде готовий вельми поживний «коктейль» для суниці. У ньому містяться практично всі необхідні рослинам речовини, повний набір мікроелементів. Достатньо розвести цей настій водою (1:1) — і повноцінне добриво готове для поливу. Його можна застосовувати як для кореневих, так і для позакореневих підживлень. Трав’яний настій витрачається поступово. Його можна використовувати без ризику нашкодити рослинам, тому можна застосовувати через кожні 2 тижні.

Стосовно мінеральних добрив, то вони, збагачуючи ґрунт елементами живлення, не справляють такого сприятливого впливу на його фізичні властивості, як гній та інші органічні добрива, і значно слабкіше впливають на склад ґрунтових мікроорганізмів. Одним із значних недоліків мінеральних добрив є те, що в результаті їх застосування ґрунт сильно підкислюється. При неправильному застосуванні мінеральних добрив, нестрогому дотриманні термінів і рекомендованих норм внесення (особливо азотних добрив) вони можуть принести більше шкоди, ніж користі. Зазвичай накопичення нітратів у рослинах відбувається при внесенні необґрунтовано високих доз азотних добрив. Не сипте мінеральні добрива «на око» ! Не робіть того, чого не знаєте або в чому сумніваєтесь!

Бажаючи вирощувати наскільки можна екологічно чисту ягоду, я користуюсь біологічними засобами: байкал, гаупсин, фітоспорин, гетероауксин, корневін, рост-концентрат, радифарм гумат, кендал, гумісол, циркон, майстер, імуноцитофіт, гуміпас. Обприскування ними по листю дає дуже швидкий і помітний результат. Більшість із них діє як вітаміни і підживлення одночасно, підвищує імунітет, і як результат — рослини швидше відходять від стресів, тому дають високий урожай і добре протистоять хворобам, екстремальним погодним умовам.

Радифарм — комплекс витяжок рослинного походження, містить глюкозу, амінокислоти, полісахариди, мікроелементи в хелатній формі. Окрім стимуляції росту кореневої системи, препарат посилює здатність мембран клітин поглинати воду і поживні речовини. Тому кущі, підживлені радифармом, набагато випереджають у розвитку ті, що не одержали такого підживлення. Бодай один раз на сезон обов’язково застосовую байкал (1:1000). Добре зарекомендували себе вже не перший рік бактеріальні препарати гаупсин і триходермін. Вони містять нешкідливі для людини штами бактерій, здатні ефективно боротися з грибковими інфекціями і дрібними шкідниками. Це дуже актуально в період дозрівання плодів, коли застосування «хімії» неприпустиме. Біопрепарати не токсичні, крім того, вони сприяють оздоровленню і збагаченню ґрунту завдяки переробці органіки бактеріями. Я роблю ними обробку по листю, поєднуючи їх у баковій суміші. Так само змішувала препарати майстер і рост-концентрат (25 г + 25 мл на 10 л води).

Але зловживати підживленнями не варто, особливо навесні, адже тоді суниця почне «жирувати» (утворюється величезна кількість листя на шкоду плодоношенню); виняток — ремонтантні сорти (у них підвищений «апетит» ). Слід так само зауважити, що підживлення ефективні лише у вологому ґрунті.

Олена ЯСИНСЬКА.

м. Біла Церква.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 15(641) від 11 квітня 2012 р., стор.11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Із чим і як зустрічати новий сезон

Ср Кві 11 , 2012
На старті нового сезону хотілося б проаналізувати ситуацію, яка склалася минулого року, і те, як вона вплинула на рослини. Це необхідно для того, щоб вміло спланувати свої дії на нинішню весну. Вегетація рослин у 2011 році почалася у звичні терміни. Весна минула досить рівно і, на щастя, без пізньовесняних заморозків. […]