Штамбовий аґрус — це не просто окраса будь-якого ягідника. Наприклад, у Польщі аґрус на штамбі вирощують у присадибних господарствах, а в Чехії, Угорщині — на промислових плантаціях і вважають це дуже практичним. Адже ягідні культури на штамбі меншою мірою уражаються хворобами, спрощується обробіток ґрунту, обрізування і збирання врожаю, та і ягоди на таких деревцях більші, краще забарвлені, солодші.
Одержують такі рослини шляхом щеплення потрібного сорту на штамб золотистої смородини або йошти. Штамб вирощують упродовж 1-2 років зі здерев’янілих (або зелених) живців, вертикальних відсадків або паростків, які часто дає золотиста смородина.
Здерев’янілі живці (завдовжки 20-22 см) нарізають восени і висаджують у полі. Можна висадити і напровесні у відталий ґрунт, так би мовити, «у грязюку».
Після початку вегетації потрібно створити оптимальні умови для росту рослин, аби прирости були максимальними. Готовим до щеплення штамб можна вважати, якщо його діаметр на висоті 100-120 см буде, як в олівця, 5-6 мм або трішки більшим.
Сорти із прямими, міцними пагонами (Неслуховський, Донецький первенець) щеплюють на штамб на висоті 80-100 см, а з дугоподібними (Красень, Фінік) — на висоті 130-150 см. Останні мають особливо ошатний вигляд, схожі на мініатюрну плакучу вербу.
Щеплення можна проводити різними способами: узимку в теплиці, навесні й улітку у відкритому ґрунті. Його можна зробити також вічком із частиною деревини у липні-серпні. Однак краще аґрус щеплювати напровесні при температурі 10°C, коли рослини вступають у період вегетації, способом поліпшеного копулірування.
Товщина живців прищепи (із 2-3 бруньками) має відповідати товщині підщепи.
Зрізи треба робити рівними, завдовжки 4-5 см. При цьому всі шипи необхідно попередньо видалити. Приблизно через місяць після щеплення обв’язку можна зняти. Підщепу бажано підв’язати до кілочка, а наступного року підв’язати і прищепу («вісімкою»). У подальшому крону штамбового аґрусу формують округлою або злегка пониклою.
с. Хотів
Київської обл.
Е-mail: shoni13@ukr.net
Сайт: shoni.kiev.ua
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 14(640) від 4 квітня 2012 р., стор.9.