Коли ми саджаємо дерево або кущ, намагаємося в посадкову яму внести перегній, суперфосфат, попіл. Але наскільки вистачить дереву цього живлення? Чи можна подовжити час «ситого життя» для саджанця без щорічних підживлень? Я ці питання вирішую простим, але ефективним способом, використовуючи шматки деревини від обрізування саду, залишки будівельних матеріалів, заготовлені дрова, сухостій із сусіднього лісу. Цілком придатні і пеньки-гниляки. Не використовую деревину горіха, дуба, а також фарбованих матеріалів, просочених креозотом чи гудроном.
У старій ванні, наповненій водою (150 л), готую розчин: 1-2 відра коров’яку або рідкого компосту, 3-літрову банку деревного попелу, 1 кг амофосу або ще краще кеміри, майстра, растворину (там, крім макро- є і набір мікроелементів), 100 г дріжджів, до 1 кг будь-яких солодощів, непридатних для використання за прямим призначенням, відвар картопляної шкірки, будь-який прокислий молочний продукт (складові беру, не особливо дотримуючись норм і пропорцій). Єдине, чого не слід класти більше, так це попелу і мінеральних добрив, позаяк у насиченому розчині корисні мікроорганізми не виживуть. Заготовлену деревину завантажую у ванну, де вона мокне кілька днів (можна і більше, це не зашкодить). Довжина дерев’яних відрізків від 30 до 50 см, товщина — до 10 см. Товсті колоди розколюю.
Таким чином готую «консерви тривалого терміну дії». При висадженні дерева чи куща достатньо кілька таких просочених живильною сумішшю деревинок укласти на дно посадкової ями і присипати шаром ґрунту. В усьому іншому садіння проваджу за загальноприйнятими правилами.
«Консерви на рік» виготовляють зі згорнутих у трубки гофрокартону, паперу, зв’язаних у жмутики пагонів малини, очерету, соняшничиння. Їх насичую поживним розчином, як і в першому випадку, тільки прикопую вертикально навколо плодових дерев і кущів ягідників (у тому числі й декоративних). Свердлити вузькі та глибокі отвори зручно за допомогою садового бура. «Консерви» прикопую таким чином, щоб вони повністю перебували в ґрунті. Органіка дуже швидко розкладається, і в землі утворюються канали, якими до коренів надходять необхідні рослинам кисень і волога. Через такий же циліндричний отвір (тубу), тільки меншої довжини, подаю живлення під корені овочів: томата, перцю, баклажана, огірка.
Пробував дію «консервів на рік» і при облаштуванні вузьких грядок. На дно котловану завглибшки 50-60 см укладаю листя, бадилля, прілу тирсу, кухонні відходи упереміш із «консервами» шаром 25-30 см. Якщо робити це перший раз, то потрібно в ґрунт грядки внести компост або перегній, для розпушування торф, перліт, грубозернистий пісок. Якщо на грядці вже була «перина» з органіки, то під час укладання нової нижній шар автоматично піднімається і перемішується із ґрунтом. Тому потреба у внесенні органічних добрив додатково відпадає.
Такий агрозахід дає значний ефект упродовж 2-4 років. Але вже після двох перевалювань ґрунт на грядках стає пухким, вологоємним, багатим на поживні речовини.
А/с 4015, м. Вінниця, 21037.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 13(639) від 28 березня 2012 р., стор.11.