«Капризи» популярної лохини

Переглядів : 3
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Спілі ягоди лохини сорту Дюк раннього терміну дозрівання

Спілі ягоди лохини сорту Дюк раннього терміну дозрівання

Хочу посадити на своїй ділянці лохину, але не знаю, як це правильно зробити. Чи ростиме вона в саду на чорноземі? А можливо, їй потрібні якісь особливі умови?

Любов КИРИЛОВА.

м. Кагарлик Київської обл.».

Лохина високоросла садова (Vaccinium corymbosum L.), як правильно називається ця рослина, в останні роки набуває все більшої популярності. Хоча в Україну ця північноамериканська гостя була завезена ще в кінці 90-х років минулого століття.

Лохина високоросла, або американська, добре плодоносить без перехресного запилення. Однак як показала практика, запилення різних сортів лохини з однаковим періодом цвітіння збільшує врожайність кущів на 15-20%. До речі, в плодоношення лохина вступає на 3-й рік після садіння, а найпродуктивніший період настає після 5-6 років. Тривалість життя кущів залежно від догляду становить 30-40 років. Хоча на батьківщині цієї рослини — у США — існують плантації, котрим уже 65 років.

Коренева система лохини поверхнева. Вона залягає на глибині 30-40 см, тому рівень ґрунтових вод на ділянці має бути не менш ніж 60 см. А ще краще, якщо буде дренаж. Крім того, зважаючи на те, що це рослина світлолюбна, місце для садіння має бути добре освітленим (найбільше підходить південна сторона ділянки) і захищеним від протягів, котрих лохина не витримує.

Велике значення для лохини має механічний склад і кислотність ґрунту на ділянці. Оптимальний рівень — рН 3,5-4,8 (нейтральна реакція ґрунту — рН 7. — Прим. ред.). Якщо рН буде вище, тобто наближатися до нейтральної реакції ґрунту, рослини гірше ростимуть і врешті-решт загинуть. Погано так само росте лохина і на важких ґрунтах. Для підвищення рівня кислотності (зниження рівня рН) рекомендується використовувати сірку. Я, наприклад, використовую сірчану кислоту: електроліт для заправки автомобільних акумуляторів (50 мл на 10 л води). Достатньо двох поливів на рік.

Цю «пристрасть» лохини до кислого ґрунту треба враховувати при садінні саджанців, тому вириту завчасно яму розміром 50х50х50 см (відстань між кущами має бути від 0,8 до 1,6 м) я засипаю спеціально завезеною з хвойного лісу землею — поверхневий шар ґрунту з перегнилою хвоєю. Ті, у кого немає такої можливості, можуть купити готову ґрунтосуміш із рівнем рН 3,5-4,8. До речі, саджати лохину можна як восени, так і навесні. Я віддаю перевагу весняному садінню, позаяк немає проблем із захистом від гризунів, та і ризику випадіння рослин після екстремальних умов зимівлі так само немає.

Після висадження рослинам необхідно ще як мінімум 2-3 дні гарного поливу, котрий найкраще здійснювати після заходу сонця. Загалом же лохина достатньо вимоглива до поливів. Тому при її вирощуванні у великій кількості найкраще використовувати систему крапельного зрошення. Найбільше вологи рослинам потрібно в період цвітіння і дозрівання ягід.

Одночасно кущі потребують додаткових поживних елементів. Та не варто надто захоплюватись добривами. Лохина не терпить їх надлишку. Я, наприклад, мульчую ґрунт під молодими кущами свіжою тирсою шаром близько 10 см. Перегниваючи, вона забирає з ґрунту зайвий азот. Наступного року загортаю тирсу в ґрунт, перемішуючи її з верхнім шаром землі. Потім кожні два роки підсипаю нову тирсу, щоб уникнути оголення кореневої системи.

Крім цього, навесні проваджу обрізування кущів, оскільки пагони лохини із часом потовщуються, галузяться, утворюючи величезну кількість гілочок із квітковими бруньками. При такій загущеності не лише зменшується розмір ягід, але й знижується їх якість. Кущі необхідно проріджувати, видаляючи гілки, які загущують одна одну, доторкуються одна до одної, лежать на землі, а також поламані і пошкоджені морозом. Формувальна схема обрізування така: видаленню підлягає кожен шостий пагін (наприклад, якщо кущ складається із дванадцяти пагонів, то два із них треба вирізати повністю).

Лохина гарна тим, що дозрівання ягід у неї неодночасне, тож збирання врожаю навіть одного сорту можна здійснювати впродовж 2-3 тижнів, а дозрівання ягід (залежно від сорту) починається на початку липня і триває до вересня.

Із ранніх сортів, які добре зарекомендували себе в наших умовах, хочу відзначити Дюк, Патріот; середнього терміну дозрівання — Блукроп, Спартан, Торо, Блюголд; а з пізніх — Еліот, Нельсон, Дароу, Чендлер. Я завжди збираю врожай вранці, після випаровування роси і зразу ж ягоди охолоджую, збільшуючи тим самим термін їх зберігання.

Андрій ТИМО.

Вул. Шевченка, буд. 14, м. Мостиська Львівської обл., 81300.
Тел. (0234) 4-11-90; тел. моб. 098-22-64-093.
E-mail: mostiskiy.sad@yandex.ua

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 13(639) від 28 березня 2012 р., стор.8.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Перспективні новинки селекції. Кишмиш цитронний

Ср Бер 28 , 2012
Кишмиш цитронний. Багато виноградарів, які відвідують мою селекційну ділянку, знають Кишмиш цитронний як гібридну форму Лимончик. При дегустації цього кишмишу було відзначено, що мускатним за смаком ягодам притаманний і аромат лимона чи цитрусових. Кишмиш цитронний — це виноград 3-го класу безнасінності, в ягодах якого присутні незначні рудименти, але вони при […]