У пошуках універсальної сливи

Переглядів : 8
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Слива Анжелено

Слива Анжелено

Щороку практично в усіх регіонах України спостерігається сумна картина: сливи рясно цвітуть, та врожаю немає, а якщо є, то слабенький. Це пояснюється сильним ураженням цієї культури хворобами і шкідниками. Тому добір сортів сливи, стійких до несприятливих умов, сьогодні є особливо насущним питанням.

Ще 10-15 років тому в українському любительському садівництві існувала тенденція до заміщення сливи гібридною аличею, котра перевершує сливу і за стійкістю до хвороб та шкідників, і за врожайністю, і за великоплідністю. Одним словом, усім хороша алича, програє лише в одному — у смаку. Це, треба визнати, «козирна карта» сливи як культури. Крім того, у неї ще й доволі розтягнутий період споживання. Завдяки добору сортів можна добитися створення цілого конвеєра споживання сливи у свіжому вигляді. Із кінця липня до жовтня можна збирати і вживати свіжі плоди. Деякі сорти можуть зберігатись у холодильнику 1,5 місяця (Ганіта, Волошка, Президент, Віжен та ряд інших), що ще більше подовжує період їх споживання. А універсальність сливи в переробленому вигляді взагалі непорівнянна з жодною іншою плодовою культурою: із неї готують соки, компоти, варення, навіть коптять і маринують.

Найбільш поширеними сортами сливи у нас є Анна Шпет, Ренклод Альтана та Угорка італійська. Перші два сорти, попри вельми «похилий» вік (вони прийшли до нас із Західної Європи ще у ХІХ столітті), ще довго служитимуть нашим садівникам вірою і правдою, тішитимуть рясними врожаями десертних плодів. А ось Угорка італійська через ураження шаркою вже виходить із вжитку. На сьогоднішній день у помологічній колекції Національного еколого-натуралістичного центру налічується 164 сорти сливи. Це одне із найбільших зібрань сортів сливи в Україні. Ми щороку поповнюємо цю колекцію новими сортами. Багато із них після первинного вивчення вибраковуємо як такі, що не заслужили уваги. Так, наприклад, останнім часом розсталися із сортами Кантата, Топ, Угорка італійська, Валіївка, Веріті через ураження їх шаркою. На їх місце посадили новинки — Рекорд, Ескалібур, Реєвес, Афасська жовта, Кармен блю та багато інших.

Маючи непоганий досвід із вирощування сливи, хотілося б поділитися ним із читачами «ЗМГ» і розповісти насамперед про сорти, котрі були кращими торік у нас на Київщині. Сподіваємось, що й в інших кутках України вони так само потішать садівників.

У продовження розмови про японську сливу (див. «ЗМГ» № 49 від 7.12.2011 р. — Прим. ред.): торік потішив сорт пізнього терміну дозрівання Анжелено. Зазвичай наявні у нас японські сливи — такі, що рано дозрівають, а Анжелено дозріває в першій половині вересня. Крона компактна, загущена, дерево середньоросле. Сильно уражається попелицею, незначною мірою — моніліозом і не пошкоджуються пильщиком. Рясно і регулярно плодоносить. Плоди великі, вагою 40-50 г, округло-приплюснутої форми, темно-вишневого забарвлення. М’якоть соковита, солодка, з приємним ароматом, погано відділяється від кісточки. Плодоніжка довга. Плоди, зняті не зовсім дозрілими, можуть додатково дозрівати у процесі зберігання. Близько місяця плоди цієї сливи можуть зберігатись у холодильнику, не втрачаючи смакових якостей.

Слива Золотая капля

Слива Золотая капля

Золота капля — старовинний англійський сорт, виведений селекціонером Г.Кое у ХVІІІ столітті. Сорт вельми морозостійкий, хоча в нашій місцевості рідко трапляється. Основні райони його поширення — Молдова та Грузія. Дерево цього сорту сильноросле, широкопірамідальне, через відносно ранні терміни цвітіння може пошкоджуватись поворотними весняними заморозками. Зате менше, ніж інші сорти, уражається сливовим пильщиком через незбіг фаз розвитку шкідника і цього сорту. Плоди чудові, яйцюватої форми, до 50 г вагою, янтарно-жовтого забарвлення. Дуже соковиті, десертного смаку, кісточка від м’якоті відділяється погано. Французький садівник Лігель так образно висловився про смакові якості плодів Золотої каплі: «Їх швидше можна пити, ніж їсти» .

Ми звикли до того, що світлозабарвлені сливи прийнято вважати ренклодами, а Золоту каплю, попри жовте забарвлення, відносять до угорок через форму її плодів. Вона показує хорошу врожайність. Істотним недоліком є те, що цей сорт упродовж процесу дозрівання сильно піддається ураженню хворобами та шкідниками. Тому його необхідно кілька разів за сезон обробляти.

Слива Президент

Слива Президент

Інший, так само доволі старий англійський сорт — Президент, відомий із ХІХ століття. Віднедавна він здобув другу молодість завдяки своїй стійкості до шарки. Плоди дозрівають пізно. Дерево сильноросле, з кулястою кроною. Однолітні пагони червонуватого відтінку. Листя блискуче з восковим нальотом. За цими ознаками досвідчений садівник визначить Президента, навіть якщо на ньому не буде плодів.

Сорт самоплідний, але якщо поряд ростимуть Ренклод Альтана, Стенлей чи інші сорти сливи, які сприяють перехресному запиленню, продуктивність Президента буде вищою. Плоди великі, вагою 50-60 г, овальної форми, бордового кольору, м’якоть навіть дозрілих плодів тверда, жовтого кольору, високих смакових якостей, вільно відділяється від кісточки. Урожай дозріває в середині вересня. Якщо стоїть дощова погода, плоди можуть розтріскуватись і загнивати на дереві.

Тулеу Грас — сорт румунського походження. Дерево сильноросле, має обернено-пірамідальну крону, тобто «росте віником» , як жартують садівники. Плід — класична угорка, вагою 35-40 г, яйцюватої форми, синього забарвлення, із добре вираженим боковим швом. М’якоть білувато-жовтого забарвлення, туга, дуже смачна. Ідеальний сорт для одержання чорносливу. Урожай дозріває у середині вересня. Першоджерела стверджують, що Тулеу Грас має слабку зимостійкість, але у зв’язку із загальним потеплінням, гадаю, що цей сорт буде поширюватись в Україні повсюдно. Зиму 2009 року, коли 23 січня температура у нас було -28°С, цей сорт витримав успішно.

Віжен — сорт канадської селекції. Одержаний від схрещування сортів Пасифік і Альбіон. Дерево дуже сильноросле, ми його прищеплюємо на повстяну вишню для того, аби одержати слаборослі екземпляри. Цвіте в пізні терміни і тим самим може уникнути пізньовесняних заморозків. Кращі запилювачі — Стенлей, Президент. Плоди дуже великі, можуть досягати ваги 70 г, подовжені, асиметричні, шкірка фіолетово-блакитна, м’якоть жовта, туга, гармонійного смаку, кісточка відділяється. Урожай дозріває на початку вересня, шаркою не пошкоджується.

Дуже цікавий американський сорт Амерс, одержаний від схрещування сортів Стандарт і Стенлей. Він швидкими темпами завойовує великі площі в садах і симпатії садівників-любителів завдяки своїм цінним господарським властивостям: скороплідності, великоплідності, врожайності, високим смаковим якостям плодів, а також стійкості до хвороб, насамперед, до шарки. Дерево середньоросле, із кулястою кроною, плодоносити починає на 2-3-й рік. Сорт частково самоплідний, запилювачами для нього служать Стенлей, Чачацька найболія (найкраща), Чачацька рання та інші.

Плоди цього сорту дуже великі — 50-60 г, овальні, злегка сплющені, шкірка бордова чи фіолетова, вкрита восковим нальотом. М’якоть жовта чи оранжева, туга, смачна, добре відділяється від кісточки. Дозрівання — початок вересня. Дозрілі плоди осипаються, тому не варто затримуватись зі збиранням. У наших садах Амерс може замінити більш пізній сорт Стенлей, який потребує більше тепла.

Серед новинок — польська угорка раннього терміну дозрівання Каліпсо. Сорт одержаний від схрещування сортів Чачацька лепотика та Опал. Дерево сильноросле, швидко вступає в пору плодоношення і рясно плодоносить. Сорт самоплідний, але продуктивність значно вища при перехресному запиленні. У нас цей сорт дозріває на початку серпня. Плоди великі, вагою 30-40 г, злегка яйцюватої форми, синього кольору із блакитним пруїновим нальотом. М’якоть жовто-зеленого забарвлення, десертного смаку, легко відділяється від кісточки. Сорт стійкий до шарки.

Усі ці, як й інші поширені сорти (Угорка домашня, Анна Шпет, Ренклод Альтана), заслуговують відмінної оцінки. Але проблема в тому, що, як я вже зазначав, слива в Україні (і в Донбасі, і на Київщині, і в Криму, і на Волині, тобто повсюдно) дуже сильно уражається шкідниками і хворобами. (Як боротися з ними, читайте в «ЗМГ» № 9 від 29.02.12 р. («Чим хворіє слива?») и № 10 от 7.03.12 р. («Захист сливи від шкідників») — Прим. ред.).

Петро МАЗУР,
завідувач науково-дослідної лабораторії
садівництва і виноградарства НЕНЦ.

м. Київ.
Тел. 067-658-07-44.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 12(638) від 21 березня 2012 р., стор.8-9, 11.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Обираємо смородину

Ср Бер 21 , 2012
Ягоди великоплідних порічок перспективного сорту Фертоді Пірос Садівників завжди хвилює питання, які сорти із різноманіття тих, що пропонуються сьогодні на ринку, вибрати для садіння у своєму саду, аби не помилитись й одержати максимальну віддачу? Бажаючи внести посильну лепту у щонайшвидше впровадження нових цінних сортів смородини на присадибні і дачні ділянки […]