Сіянка маленька, та цибулька гарненька

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Народна селекція цибулі нараховує багато століть. Серед городників було чимало майстрів цієї справи. Користувалися вони своїм садивним матеріалом, відбір якого провадили щороку, чим рік у рік посилювали господарсько-цінні ознаки цієї культури. Старі сорти цибулі відзначаються гарною пристосованістю до місцевих кліматичних умов, урожайністю, а також високою стійкістю до збудників хвороб та шкідників. Але в останні роки велику тривогу рослинників викликає витіснення з виробництва місцевих сортів, заміна їх новими, до речі, далеко не кращими «заморськими» сортами. На жаль, частіше цей процес стає незворотним. Тому й пишу цю статтю, аби розказати про місцевий високоврожайний і смачний сорт цибулі, який зуміли зберегти закарпатські городники всупереч натиску закордонних фірм-виробників, котрі прагнуть просувати свою насінну продукцію на український ринок.

Чорнушку я сію в щонайраніші терміни, як тільки дозволяє ґрунт. Аби швидше з’явилися сходи, насіння перед сівбою поміщаю в марлевий мішечок, ретельно змочую його водою і кладу в тарілку, куди також наливаю трохи води (шаром 0,5 см). Тарілку накриваю, щоб мішечок швидко не пересихав, і тримаю насіння вологим при температурі 22…25°С. Через 6-8 годин мішечок з насінням промиваю у проточній воді, воду в тарілці міняю і знову накриваю. Цю процедуру повторюю ще через 6-8 годин. Через 24-30 годин після початку намочування в деяких насінин проклюнуться корінці. Тоді насіння просушую до сипучості і сію. Висіваю його смугою завширшки 5-6 см із такою відстанню між рядками, щоб між ними могла пройти сапка. Після цього засипаю його шаром ґрунту 1-2 см, злегка прикочую і мульчую перегноєм.

Слід мати на увазі, що насадження ріпчастої цибулі легко заростають бур’янами, адже насіння її повільно набубнявіє, період до появи сходів тривалий, і початковий ріст відбувається уповільнено. Тому для одержання дружних сходів при сухій погоді потрібні 1-2 поливи. Аби посіви не заросли бур’янами, регулярно розпушую міжряддя. Насадження нічим не підживлюю. Коли починає вилягати листя, сіянку викопую і розкладаю на грядці для просушування. Після того як цибуля добре просохне, листя легко відривається руками. Сіянку провіюю на вітру, сортую на дві фракції: велику (понад 1 см) — для весняного висадження і дрібну (до 1 см) — для підзимового. Сіянку великої фракції саджаю напровесні на підготовлені з осені грядки із пухким ґрунтом.

Щоб мати свій садивний матеріал, намагаюся подбати про це ще напровесні: висаджую маточну цибулю і висіваю загущено чорнушку на сіянку. За 20-30 днів до висадження маточні цибулини (найбільші, добірні, призначені на «стрілку») переношу з теплого горища, де вони цілу зиму зберігалися, у приміщення з температурою 18…20°С. Перед садінням хворі та пророслі відбраковую, а в здорових обрізаю шийку, захоплюючи 1-1,5 см соковитої частини, і зразу ж висаджую. Обрізування прискорює проростання і дозволяє додатково визначити захворілі цибулини. А ранній термін садіння необхідний, позаяк період вирощування насіння тривалий (130-140 днів), та й легкі вранішні приморозки йому не страшні. Ділянку для вирощування насіння готую з осені, заправляю перегноєм, який добре розклався, або компостом.

Схема садіння маточників цибулі — 70 х 10-15 см залежно від розміру цибулин. Глибина загортання — 4-6 см від поверхні ґрунту до верхньої частини цибулини (плічок). Засаджену ділянку тримаю в розпушеному стані, не допускаючи пересихання ґрунту. У період масового відростання стрілок цибулю обприскую 1-відсотковим розчином бордоської рідини. У подальшому для запобігання захворюванню насінників обробляю їх таким же розчином щотижня до початку цвітіння. На початку стрілкування цибулі через 1,5-2 м вбиваю кілки і між ними натягаю ряди шпагату. Так удається запобігти виляганню рослин. Насінники періодично поливаю, особливо до початку цвітіння й у період наливу насіння. Дозріває воно через 60-65 днів після цвітіння, але не одночасно, а в окремих насінниках, і в зонтиках. Ознаками його дозрівання є поява у верхній частині зонтика одиничних розтрісканих коробочок (плодів) з повноцінним чорним насінням. Тоді воно легко осипається, тому зі збиранням слід поспішити. Зонтики вибірково зрізую разом зі стрілкою завдовжки 25-30 см і зв’язую в горстки по 10-15 штук. Зв’язавши попарно, розвішую горстки на добре провітрюваному горищі або під навісом для дозрівання і сушіння. Під горстки розстеляю мішковину або плівку, аби зберегти насіння, яке осипалося. Доведення до дозрілого стану триває 8-15 днів. Обмолочене насіння після провіювання і просіювання висипаю у воду, перемішую і даю відстоятися 5-10 хвилин. Сміття і насіння, що спливло, зливаю, а осіле на дно розсипаю тонким шаром на мішковині та сушу при температурі 20…25°С, періодично перемішуючи. Зберігаю насінний матеріал у паперових пакетах, тканинних мішечках у сухому прохолодному приміщенні.

Лариса МАРУЩАК.

Вул. Певрянська, буд. 16а, м. Виноградів Закарпатської обл., 90300.
Тел.: 095-68-53-759.
Е-mail: marushchak_lora@ukr.net

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 12(638) від 21 березня 2012 р., стор.3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Кращий сорт винограду — який він

Ср Бер 21 , 2012
«Звертаємось до редакції нашої улюбленої газети «Земля моя годувальниця» з проханням. Будь ласка, опублікуйте в рубриці «Клуб виноградарів-любителів» статтю про кращі сорти винограду, особливо ті, котрі рекомендується вирощувати в Київській області. Ми вирішили зайнятись на своїх присадибних ділянках виноградарством, деякі сорти вже вирощуємо. Але не хочеться вирощувати такі, котрі не […]

Можливо вам сподобається