Loading...Народна селекція цибулі нараховує багато століть. Серед городників було чимало майстрів цієї справи. Користувалися вони своїм садивним матеріалом, відбір якого провадили щороку, чим рік у рік посилювали господарсько-цінні ознаки цієї культури. Старі сорти цибулі відзначаються гарною пристосованістю до місцевих кліматичних умов, урожайністю, а також високою стійкістю до збудників хвороб та шкідників. Але в останні роки велику тривогу рослинників викликає витіснення з виробництва місцевих сортів, заміна їх новими, до речі, далеко не кращими «заморськими» сортами. На жаль, частіше цей процес стає незворотним. Тому й пишу цю статтю, аби розказати про місцевий високоврожайний і смачний сорт цибулі, який зуміли зберегти закарпатські городники всупереч натиску закордонних фірм-виробників, котрі прагнуть просувати свою насінну продукцію на український ринок.
Чорнушку я сію в щонайраніші терміни, як тільки дозволяє ґрунт. Аби швидше з’явилися сходи, насіння перед сівбою поміщаю в марлевий мішечок, ретельно змочую його водою і кладу в тарілку, куди також наливаю трохи води (шаром 0,5 см). Тарілку накриваю, щоб мішечок швидко не пересихав, і тримаю насіння вологим при температурі 22…25°С. Через 6-8 годин мішечок з насінням промиваю у проточній воді, воду в тарілці міняю і знову накриваю. Цю процедуру повторюю ще через 6-8 годин. Через 24-30 годин після початку намочування в деяких насінин проклюнуться корінці. Тоді насіння просушую до сипучості і сію. Висіваю його смугою завширшки 5-6 см із такою відстанню між рядками, щоб між ними могла пройти сапка. Після цього засипаю його шаром ґрунту 1-2 см, злегка прикочую і мульчую перегноєм.
Слід мати на увазі, що насадження ріпчастої цибулі легко заростають бур’янами, адже насіння її повільно набубнявіє, період до появи сходів тривалий, і початковий ріст відбувається уповільнено. Тому для одержання дружних сходів при сухій погоді потрібні 1-2 поливи. Аби посіви не заросли бур’янами, регулярно розпушую міжряддя. Насадження нічим не підживлюю. Коли починає вилягати листя, сіянку викопую і розкладаю на грядці для просушування. Після того як цибуля добре просохне, листя легко відривається руками. Сіянку провіюю на вітру, сортую на дві фракції: велику (понад 1 см) — для весняного висадження і дрібну (до 1 см) — для підзимового. Сіянку великої фракції саджаю напровесні на підготовлені з осені грядки із пухким ґрунтом.
Щоб мати свій садивний матеріал, намагаюся подбати про це ще напровесні: висаджую маточну цибулю і висіваю загущено чорнушку на сіянку. За 20-30 днів до висадження маточні цибулини (найбільші, добірні, призначені на «стрілку») переношу з теплого горища, де вони цілу зиму зберігалися, у приміщення з температурою 18…20°С. Перед садінням хворі та пророслі відбраковую, а в здорових обрізаю шийку, захоплюючи 1-1,5 см соковитої частини, і зразу ж висаджую. Обрізування прискорює проростання і дозволяє додатково визначити захворілі цибулини. А ранній термін садіння необхідний, позаяк період вирощування насіння тривалий (130-140 днів), та й легкі вранішні приморозки йому не страшні. Ділянку для вирощування насіння готую з осені, заправляю перегноєм, який добре розклався, або компостом.
Схема садіння маточників цибулі — 70 х 10-15 см залежно від розміру цибулин. Глибина загортання — 4-6 см від поверхні ґрунту до верхньої частини цибулини (плічок). Засаджену ділянку тримаю в розпушеному стані, не допускаючи пересихання ґрунту. У період масового відростання стрілок цибулю обприскую 1-відсотковим розчином бордоської рідини. У подальшому для запобігання захворюванню насінників обробляю їх таким же розчином щотижня до початку цвітіння. На початку стрілкування цибулі через 1,5-2 м вбиваю кілки і між ними натягаю ряди шпагату. Так удається запобігти виляганню рослин. Насінники періодично поливаю, особливо до початку цвітіння й у період наливу насіння. Дозріває воно через 60-65 днів після цвітіння, але не одночасно, а в окремих насінниках, і в зонтиках. Ознаками його дозрівання є поява у верхній частині зонтика одиничних розтрісканих коробочок (плодів) з повноцінним чорним насінням. Тоді воно легко осипається, тому зі збиранням слід поспішити. Зонтики вибірково зрізую разом зі стрілкою завдовжки 25-30 см і зв’язую в горстки по 10-15 штук. Зв’язавши попарно, розвішую горстки на добре провітрюваному горищі або під навісом для дозрівання і сушіння. Під горстки розстеляю мішковину або плівку, аби зберегти насіння, яке осипалося. Доведення до дозрілого стану триває 8-15 днів. Обмолочене насіння після провіювання і просіювання висипаю у воду, перемішую і даю відстоятися 5-10 хвилин. Сміття і насіння, що спливло, зливаю, а осіле на дно розсипаю тонким шаром на мішковині та сушу при температурі 20…25°С, періодично перемішуючи. Зберігаю насінний матеріал у паперових пакетах, тканинних мішечках у сухому прохолодному приміщенні.
Вул. Певрянська, буд. 16а, м. Виноградів Закарпатської обл., 90300.
Тел.: 095-68-53-759.
Е-mail: marushchak_lora@ukr.net
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 12(638) від 21 березня 2012 р., стор.3.
