Переваги синапських яблук

Переглядів : 4
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Кримська яблуня Сари Синап

У ряду сортів яблук синапи займають особливе місце. Якщо Кандиль синап і Білий синап — це осінні сорти, то Сари (Жовтий) синап — зимовий. Він дуже лежкий і не втрачає своїх властивостей навіть при тривалому зберіганні. За багато років свого існування в різних місцях його називали по-різному: Сари алма, Синап алма, Синапське яблуко; є так само його різновиди під назвами Сабли синап і Білогірський синап, котрі відзначаються більш пишною ошатністю плодів, вкритих ніжним рожевим рум’янцем. У вжитку його називають просто синапом. У качинських садах і зараз ростуть окремі дуже потужні екземпляри Сари синапу, які досягли віку далеко за сто років. А кращі за якістю яблука виростають у долинах рік Бельбек, Кача (район міста Севастополя) і Кара-су (Білогірський район), де в окремі роки плоди досягають дуже великого розміру, а смаком схожі швидше за все на Кандиль синап.

Перше згадування про Сари синап належить ученому, мандрівникові, академіку Петербурзької академії наук П.С. Палласу (1741-1811 рр.), який досліджував Крим у кінці ХVІІІ століття. Учений писав, що в числі різноманітних яблуневих сортів найбільшою славою в Криму користуються синапи, котрі численними підводами щороку експортуються восени не лише до Москви і Санкт-Петербурга, але й до інших великих міст, де продаються за дуже високою ціною. Він стверджував, що за смаковими перевагами за Сари синапом іде Челебі, який має лише один недолік — будучи сортом літнього терміну дозрівання, довго не зберігається.

Зазвичай плоди Сари синапу середнього розміру, характерної усічено-конічної чи яйцюватої форми, вони прекрасно витримують найдовше транспортування навіть при не надто ретельному упакуванні. Яблука тримаються на дереві набагато міцніше, ніж у багатьох інших сортів, тому не бояться сильних вітрів. У синапу найбільші плоди виростають на старих деревах, у котрих скидання зайвої зав’язі триває з травня до половини липня. Чашечка в яблука закрита, поміщається в дуже маленькому блюдці, плодоніжка коротка і товста, сидить у неглибокій вузькій виїмці, виступаючи з неї лише злегка. Шкірка тоненька, але туга, гладенька і блискуча, жовтувато-білого кольору, в міру дозрівання плоду жовтіє. Сонячний бік вкривається легким рум’янцем, його інтенсивність залежить від освітленості. М’якоть плоду біла, туга, соковита, приємного солодкого смаку.

Урожай Сари синапу, як і всіх зимових сортів, збирають у жовтні. Але справжній смак і солодкість плоди набувають на початку січня, тоді як більшість яблук при домашньому зберіганні до цього часу в’яне і втрачає свої смакові якості. В домашніх умовах Сари синап прекрасно зберігається до нового врожаю, не втрачаючи свого смаку і соковитості. А в хорошому підвалі лежить більше року, не зморщується, не в’яне, не гниє. А в промисловому холодильнику може зберігатись до 3 років. Для прикладу можна навести випадок із власної практики. Якось у жовтні, повертаючись додому, купили на узбіччі дороги в Білогірському районі кілька відер Сари синапу (на закваску). Ящиків із собою не було, плоди висипали в мішок з-під цукру. Вдома, скільки помістилось, поклали в бочечку, а решта так і залишилась у гаражі, у тому ж мішку, забуті в темному кутку. Виявили їх на початку липня під час чергового прибирання: парочка яблук згнила, штук п’ять зів’яли, хоча соковитості не втратили, а основна маса (близько 8 кг), начебто щойно з дерева — що на вигляд, що на смак.

Років тридцять тому в колгоспних садах були цілі квартали цього сорту. З’ясувалось, що з ними треба вміти управлятись. У суху, без опадів, осінь рясний урожай Сари синапу складається з безлічі дрібних плодів, і лише в жовтні, коли випадають невеликі дощі, частіше навіть мряка чи тумани, яблука починають наливатись. Як мовиться, ростуть, аж тріщать, щодоби збільшуючись у розмірі. Забарвлення стає яскравим, яблуко — ошатним, красивим і великим. Не витримує навіть міцна деревина цього дерева, гілки часто ламаються. За тиждень картина разюче міняється. Тут уже треба встигнути зняти плоди до холодів. Зазвичай перші морози до 7…9°С, після яких яблука можуть посипатися, у нас трапляються 4-10 листопада.

У сусідів на городі росте дерево Сари синапу ще довоєнного садіння, йому більше сімдесяти років. Літні господарі не особливо за ним доглядають: здоров’я не завжди дозволяє обрізати чи обприскати яблуню, однак півсотні відер міцненьких соковитих плодів вони збирають щоосені, забезпечуючи яблуками себе і рідню до нового врожаю. Що цікаво, усе літо господиня через день збирає по два відра падалиці, згодовуючи її свійській худобі.

Крим важко уявити без яблук. Однак ще років десять тому знайти місцеві фрукти на ринку було проблематично. Сьогодні у продавців часто бачиш таблички з надписом «КРИМСЬКІ!» , що не завжди правда, але… попит диктує. Садівництво у Криму розвивається, однак молоді сади закладаються переважно європейськими та американськими сортами. Вважаємо, що в цьому ряду синапи повинні зайняти гідне місце — і Сари синап у тому числі. Сорт прекрасно витримує примхи нашої погоди, стійкий до основних шкідників і хвороб, при мінімальних витратах спроможний щороку приносити рясні врожаї і чудово зберігатись без спеціального обладнання.

Залишається додати, що на середньорослих і слаборослих підщепах він поводить себе, як будь-який інтенсивний сорт, рано вступаючи в плодоношення і не страждаючи періодичністю. Компактне деревце легко розміститься у найменшому саду — і ви всю осінь, зиму і весну матимете можливість принести з підвалу духмяні, соковиті й ошатні яблука на радість собі, дітям та внукам.

Володимир і Ніна ВОЛКОВИ.

Вул. 60 років СРСР, буд. 26, с. Донське Сімферопольського р-ну АР Крим, 97523.
Тел. моб. 050-551-98-34.
Е-mail: kizilplus@mail.ru

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 12(638) від 21 березня 2012 р., стор.8-9.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

У пошуках універсальної сливи

Ср Бер 21 , 2012
Слива Анжелено Щороку практично в усіх регіонах України спостерігається сумна картина: сливи рясно цвітуть, та врожаю немає, а якщо є, то слабенький. Це пояснюється сильним ураженням цієї культури хворобами і шкідниками. Тому добір сортів сливи, стійких до несприятливих умов, сьогодні є особливо насущним питанням. Ще 10-15 років тому в українському […]