Борщовий набір зі свого городу

Переглядів : 2
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Основний овоч, без якого неможливо приготувати справжній український борщ, — це буряк. Можна сказати, що він — основа цієї прекрасної, смачної й улюбленої страви. У народі столові буряки умовно поділяють на вінегретні та борщові. Перший вид має темно-вишневе, майже чорне забарвлення коренеплодів зовні й усередині. Найбільш популярні в багатьох господиньок сорти Бордо харківський, Бордо київський, Носівський плоский, Червона куля. А всього в Україні вирощують понад 40 сортів і гібридів буряку вітчизняної селекції. Буряки борщові відрізняються від вінегретних тим, що шкірка в них рожева, а середина їх — біла з рожевими кільцями. Борщовий буряк ще називають «ситцевим». На смак він солодкуватий, і борщ із нього виходить дуже смачний. Адже саме від буряків залежить смак цієї страви. А справжній український борщ і має бути саме кисло-солодким. Річ ще й у тім, що не скрізь і не всі полюбляють борщ насиченого бордового кольору. Сорту цього борщового буряку немає в каталогах. Але в нас його вирощують з діда-прадіда і передають насіння у спадок.

Слід сказати, що коренеплоди і гичка буряку містять багато корисних речовин: великий набір вітамінів, мікроелементів, а за вмістом йоду серед овочів бурякам немає рівних. В їжу можна використовувати не тільки коренеплоди, а й гичку, додаючи її в борщі, супи, салати. Дуже корисним вважається буряк, запечений у фользі, він смачніший за варений і в ньому зберігається більше корисних речовин. Моє післявоєнне покоління виросло на спечених у печі буряку, гарбузу, картоплі.

На своїй ділянці я вирощую вінегретні і борщові буряки. Сію їх у добре прогрітий ґрунт на глибину 3-4 см із міжряддям 45 см. Ґрунт у мене піщаний. Буряк — рослина довгого дня. При недостатньому освітленні в нього не тільки знижується врожайність, але й погіршується смак. Помітила, що дуже смачними бувають коренеплоди на солонцюватих ґрунтах, а ось кислих ґрунтів буряки не полюбляють. Їм підходять легкі та середні суглинки, багатий на органіку супісок. Кращими попередниками для них є огірки, рання капуста, цибуля.

Сію буряки рядками в заправлений з осені органікою і розпушений навесні ґрунт. Насіння кладу сухе, але в добре зволожені борозенки, так воно швидко сходить. Перше проріджування виконую у фазі 4-5 справжніх листків. Перед цим зволожую міжряддя, тоді сіянці вириваються легко, без пошкодження коренів. Кращі з них відбираю, наполовину вкорочую корінь, обриваю зайві листки, залишаючи 2-3 основних, і висаджую в інші зволожені та заправлені органікою борозни. Розсада приживлюється швидко. Зайву реалізую на ринку або роздаю сусідам.

Через 2-3 тижні після першого проріджування виконую друге, залишаючи між рослинами відстань у 8-10 см. Бурячки мої доростають до стану пучкової продукції, їх можна використовувати в борщ, а зайві продати на ринку, вони користуються великим попитом, позаяк після зими багато людей уже скучили за борщиком зі свіжих овочів: капусточки, морквиці, картопельки, тих же таки бурячків і весняного кріпцю.

Рослини, що залишилися у ґрунті, дають коренеплоди вагою до 1-2 кг, але взимку вони не завжди гарно зберігаються, можуть загнивати. А тому наприкінці червня — на початку липня на вільному після збирання ранніх овочів місці ще раз висіваю буряки. Коренеплоди цього висіву зберігаються до наступного врожаю. Щоправда, цього разу сію не густо. Щоб одержати великі коренеплоди, рослини розміщую на відстані 15-20 см одна від одної, якщо потрібні невеликі (порціонні), — 10-12 см.

Збирати буряки потрібно першими серед усіх коренеплідних, як тільки почне жовтіти гичка, позаяк вона дуже чутлива до заморозків. Гичку не викидаю, її можна силосувати, сушити, охоче її поїдають і свійська худоба та птиця. Зберігаю буряки в ящиках або в поліетиленових мішках із невеликими отворами, засипавши коренеплоди злегка зволоженим піском. Мішки не зав’язую. Якщо ж засипати сухим піском, коренеплоди будуть висихати, в’янути. Їх також можна прикопати на зиму в ямах, вистелених соломою і нею ж укритих. На деяких коренеплодах у теплому погребі взимку і навесні відростає листя, його також можна використовувати для приготування страв.

Однак смачний борщ неможливо приготувати не лише без буряків, але й без квасолі. Недарма в народі кажуть, що борщ без квасолі варить тільки та господиня, котра не піклується про здоров’я своєї родини. За вмістом білків квасоля прирівнюється до м’яса, а це важливо для тих людей, які не можуть уживати м’ясо за станом здоров’я або не мають коштів на його придбання. Я вирощую на городі білу кущову ранню квасолю, а на шпалерній сітці — великоплідну різнобарвну кучеряву, котра плодоносить до заморозків. Щоб її не пошкодила квасолева зернівка, витримую насіння два тижні в морозильній камері холодильника, а затим зберігаю у пластикових пляшках. Насіння мороз не пошкоджує, воно добре сходить навесні.

Вирощую також ранню, середню і пізню капусту, адже без неї борщ так само не звариш. А ще його потрібно засмачити підсмаженою цибулькою і смачними соковитими помідорами. Для одержання томатного соку вирощую низькорослі середні та пізні томати сортів Ріо гранде, Загадка, Настонька, Волгоградський 5/95 та багато інших. Їх у мене понад 200 сортів.

Зібрала торік багато насіння високорослих і низькорослих сортів томата. Можу вислати його безкоштовно. Не забудьте тільки вкласти в лист конверт зі зворотною адресою і марками на 2 грн., та обов’язково зазначте, які сорти потрібні.

Лідія БОНДАРЕНКО.

Вул. Гастелло, буд. 13, м. Гола Пристань Херсонської обл., 75600.
Тел. (05539) 2-41-19, 063-763-20-79.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 11(637) від 14 березня 2012 р., стор.3.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Сорти, які гарантують успіх

Ср Бер 14 , 2012
Сорти постійного плодоношення Відмітною особливістю сортів постійного плодоношення (так звана ремонтантна суниця) є здатність формувати суцвіття як при короткому, так і при довгому світловому дні. Звідси й інша їх назва — сорти нейтрального світлового дня. Завдяки цьому вони спроможні плодоносити весь безморозний період (з весни до пізньої осені), а в […]