Городники вирощують розсаду з пікіруванням і без нього. Одні вважають цей метод корисним, інші його геть заперечують. Я не впадаю в такі крайнощі, у мене все залежить від умов для росту сіянців, котрі я можу їм створити у своїй квартирі. Кожен рік вони різні: ґрунтосуміш для розсади неоднакова; опалення у квартирі буває то більшим, то меншим; температура зовнішнього повітря та освітленість неоднакові. Є багато ще й інших факторів. Не завжди від мене залежить можливість забезпечити розсаді необхідні умови.
Тому я завжди сію насіння на розсаду густо, як для варіанту з пікіруванням. Це дозволяє заощадити місце і час. Та річ у тім, що для запобігання витягуванню розсади після появи сходів температуру в кімнаті необхідно різко знизити. Але в цьому разі сходи рослин, що відстали в розвитку, затримуються в рості. Насіння, яке не зійшло (до охолодження), часто хворіє, загниває, багато його втрачається. Виходить протиріччя: якщо залишати сіянці в теплі, то зійде основна маса насіння, але кращі екземпляри у цей час витягнуться і втратять у якості. Якщо ж температуру знизити до 10…15°С, як це рекомендується для запобігання витягуванню сіянців, то пропаде багато хорошого насіння, позаяк те, що відстало в рості, при низькій температурі вже не проросте.
При невеликій кількості вирощуваної домашньої розсади найкраще сіянці, що зійшли першими, розпікірувати в горщички чи інші ємності і помістити в прохолодне місце, а решту залишити в теплі до появи основної маси сходів.
Кіровоградська обл.
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 10(636) від 7 березня 2012 р., стор.3.