
Кому із нас не хочеться бачити у своєму саду красиві, акуратні, без хвороб та шкідників дерева, а під час цвітіння ще й насолоджуватись букетом, подарованим нам природою за увагу та піклування? Коли ж дерева обдарують високим урожаєм, хочеться неодмінно похвалитися ним перед друзями. Але в реальному житті садівник часто опиняється у справжньому плодовому лісі, в котрому нічого робити без драбини чи альпіністського спорядження. А інакше як можна проводити елементарний догляд? Та і потім, коли настає час збирання врожаю, не всім вдається «підстелити соломку», тобто зібрати врожай цілим.
Морозостійкість підщеп, на котрих прищеплений сад, відіграє в усьому цьому немалу роль. Погодні умови з кожним роком змінюються не в кращий бік. І наш стереотип «куплю на базарі — там підкажуть» приводить до плачевного результату (звичайно, не зразу, через 3-4 роки). Річ у тім, що в останні роки на сході України (і не лише на сході) часто трапляються морозні зими без снігового покриву. Тому звичайні підщепи для карлика М9 і середньорослі ММ106 уже не актуальні. Як показує практика, їх морозостійкість при малосніжних зимах слабка.
Що ж робити? Я, наприклад, вирощую яблуні на нових підщепах, котрі успішно пройшли випробування: карликові — Б-7-35; напівкарликові — 62-396; середньорослі — 54-118. Останні дві з дуже високою морозостійкістю. Для порівняння: ММ106 витримує морози до -11°С, а 54-118 — -16°С.
Істотним плюсом вважаю можливість робити високе щеплення (на рівні 30-40 см від землі), що автоматично дозволяє посилити морозостійкість будь-якого прищепленого сорту й одночасно знизити силу росту дерева. Тобто яблуня стає компактною, швидше вступає в плодоношення.
Так само не слід забувати, що і самі сорти мають різну силу росту. Так, наприклад, сорт Альонушкине, прищеплений за цією технологією, навіть на середньорослій підщепі, вище 3 м не росте.
Стосовно напівкарликової підщепи 62-396, то її популярність зростає з кожним роком. Як в Україні, так і на американському континенті їй повсюдно «співають похвальні оди» . І не дарма. Дані досліджень, що проводились упродовж багатьох років, показують, що напівкарликові яблуні на підщепах М26 інколи підмерзають, тоді як напівкарликові на підщепі 62-396 витримують зими без проблем. До того ж дерева, прищеплені на цій підщепі, швидше вступають у плодоношення, помітно збільшують розміри плодів та врожайність.
У рекомендаціях щодо вирощування яблунь на підщепі 62-396 говориться про необхідність опор (шпалери). Однак на практиці я особисто прийшов до висновку, що сорти Гала Маст, Глостер, Росавка опор не потребують. Стосовно інших сортів, то, можливо, опори й знадобляться. Особливо, якщо зважати на високу врожайність, котру «видає» підщепа, і довговічність дерев (за правильного догляду — понад 15 років). До речі, яблуня на карликові, посаджена біля батьківського дому в м. Красний Луч, відзначила вже свій сорокарічний ювілей, але плодоносить вона так, як і 20 років тому, і не підлягає корчуванню.

Спостерігаючи за популярною (судячи із попиту) карликовою підщепою М9, котру постійно намагаються нам нав’язати, бачу в ній багато мінусів. Так, наприклад, під час викопування помітив, що вона дуже тендітна і що коренів у неї дуже мало. Вони для цієї підщепи — рідкість. Це відзначав ще відомий учений О.М. Татаринов в одній із своїх праць — «Садівництво на клонових підщепах» . Зокрема він писав: «Скелетні корені розвинені слабо, вони ламкі, розміщені часто асиметрично». Тому в маточнику ця підщепа укорінюється слабо. А погана якірність призводить до нахилення і ламання дерев. Висаджені (навіть під натягнуту шпалеру) дерева «кидає» в різні боки. У перші роки їм потрібна ще й додаткова опора.
Так чому ж нав’язують цю підщепу? Відповідь, по-моєму, проста: треба ж кудись дівати налагоджене мільйонне виробництво цієї підщепи. А що ж робити тим, хто хоче саджати низькорослі, не тендітні, скороплідні сади, із тим, аби через 2 роки мати власні яблука? Вихід був знайдений завдяки таким цілеспрямованим людям, як садівник-практик із Миргорода Полтавської області Леонід Ілліч Проказін (тел. 053-553-43-43), який і познайомив нас із новим карликом під назвою Б-7-35.
Я вже не один рік спостерігаю за цією підщепою в суворих кліматичних умовах Луганської області і дуже задоволений. Підщепа справді карликова, але на відміну від М9 настільки пластична при викопуванні в маточникові, що зламати її неможливо! Та й укорінення її завдяки справжній бороді з коренів — відмінне. Якщо покласти поряд із Б-7-35 підщепу М9, то вона матиме вигляд живця на фоні саджанця, тобто вона майже не має коренів. Потім при садінні така «борода» перетворюється на потужну й еластичну кореневу систему, що навіть при сильних вітрах рослина не зламається. Дерево на підщепі Б-7-35 настільки стійке, що його так і назвали «безопорне» .
Значимість і цінність цієї підщепи для садівництва доповнюють продуктивність і скороплідність. Дерева на Б-7-35 починають плодоносити на другий рік і збільшують розміри плодів. До того ж будь-якого сіянцевого сильнорослого «дикуна» можна «приручити» , прищепивши на ньому живець Б-7-35.
м. Красний Луч Луганської обл.
Тел. 067-398-41-80
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 9(635) від 29 лютого 2012 р., стор.8, 11.