Дивовижні горішки ростуть на грядці

Переглядів : 13
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Горішки в цукерках і тортах — для нас не дивина. Раніше зазвичай в кондитерських виробах використовувалися фундук, волоські горіхи, фісташки і навіть горіхи кеш’ю. Наразі в них переважно кладуть арахіс, як дешевший продукт. Я хочу розказати про те, як виростити ці горішки на своєму городі.

Арахіс — теплолюбна олійна рослина родини бобових, яка вирощується в Україні як однолітня культура. У північних регіонах можна спробувати виростити її через розсаду. Висаджують розсаду у відкритий ґрунт, коли він на глибині 10 см прогріється до 10…15°С. За народними прикметами, коли зацвіте акація. Насіння арахісу перед висівом можна протруїти в біофунгіциді зі стимулюючим ефектом агат-25. Він захищає від хвороб, підвищує схожість, посилює посухо- і морозостійкість.

Розсаду я вирощую в окремих горщичках зі звичайною ґрунтосумішшю. А у відкритий ґрунт висаджую по 2-3 горішки в ямку за схемою 60 х 30 см. Розсаду висаджую за такою ж схемою. Насіння вкладаю на глибину 6-8 см. Ґрунт затим прикочую. Він має бути легким, родючим, і його постійно слід підтримувати в пухкому стані. Кущ виростає заввишки до 50-70 см з великою кількістю стебел. Головне стебло прямостійне, а бокові стеляться по землі. Листяна поверхня складається із двох пар густоопушених листків із прилистками. У пазухах стебел розміщуються жовті квітки — безплідні вгорі, а ті, що дають плоди, розташовані в нижній частині стебла. Спочатку зацвітають нижні. Кожна квітка цвіте тільки один день. Після цвітіння і запліднення зав’язі розростаються, утворюючи довге квітколоже, яке опускається до землі та заглиблюється в неї, де на глибині 8-10 см і розвиваються боби. Що м’якшою буде земля і що краще підгорнений кущ, то ліпше розвиватимуться плоди. Кожен кущ дає до 50 стручків. У кожному стручку нараховується від одного до семи горішків. З усіх бобових арахіс найкалорійніший: 60% олії, 25% білків, багато вуглеводів і цукрів. Арахіс очищає ділянку від бур’янів, збагачує ґрунт азотом, його зелену масу у свіжому і сухому вигляді охоче поїдають тварини.

Рослина ця дуже вибаглива до вологи, особливо під час цвітіння й утворення плодів. Після поливу чи дощу необхідно проводити розпушування ґрунту. Арахіс добре реагує на мінеральні підживлення перед основним підгортанням через 20 днів після цвітіння. Для цього треба взяти на 10 л води 20 г аміачної селітри, 80 г суперфосфату, 50 г калійної солі. Достатньо одного такого підживлення.

Урожай збирають, як тільки пожовкне основна маса листя. Вилами обережно підкопують кущ. Але стручки не треба зразу вилущувати, позаяк вони взяли зі стебел ще не всі поживні речовини. Кущі зі стручками, струсивши землю, складають так, щоб боби перебували внизу, а листя зі стеблами — зверху. Коли вони висохнуть, стручки треба обірвати і додатково добре просушити. Зберігати їх потрібно у тканинних мішечках або паперових пакетах.

У медицині арахісову олію використовують нарівні з оливковою, мигдальною чи персиковою як основу для мазей.

Хочу попередити, що насіння, придбане в магазині, може не зійти. Краще його купувати у знайомих городників-любителів.

Хотілося б розповісти також і про інший вид дивовижних горішків. Упродовж багатьох років я вирощую так званий земляний мигдаль — рослину під назвою чуфа. У культурі її вирощують у Бразилії, Іспанії, Португалії, країнах північної Африки. В Україні це маловідома рослина. Як технічну сировину чуфу використовують для виробництва крохмалю, цукру, спирту, олії, а зелену масу як сіно — для відгодівлі тварин і птиці. Олія чуфи дуже смачна і за своїми якостями нічим не поступається арахісовій чи оливковій. Горішки чуфи містять 25-32% олії, 26% крохмалю, 6-8% білка, 15-20% цукру, 7-14% клітковини, різні мікроелементи.

Ця рослина розмножується бульбочками. У південних регіонах їх можна висаджувати безпосередньо у відкритий ґрунт, а в північних краще вирощувати розсадним способом. Річ у тім, що чуфа — теплолюбна рослина і проростає при оптимальній температурі 17°С. Перед висадженням бульбочки чуфи потрібно замочити на дві доби у воді кімнатної температури. На розсаду їх висаджують наприкінці березня в окремі пластикові стаканчики, а на грядку (і бульбочки, і розсаду) — тоді, коли земля на глибині 7-8 см прогріється до 15°С, що частіше буває в середині травня. Висаджують рослини за схемою 60 х 60 см на глибину 5-6 см. У гніздо кладуть по 3-4 бульбочки. Сходи цієї рослини — тригранні паростки, які з’являються впродовж усього періоду вегетації. На підземних паростках утворюються бульбочки завбільшки з мигдальну кісточку. Можливо, тому чуфу і називають ще земляним мигдалем. Я висаджую чуфу вздовж доріжок, бордюрів — темно-зелена, блискуча, схожа на осоку трава прикрашає мій город і квітник.

Чуфу треба саджати на добре освітленому місці, тоді врожай буде вищий і кращої якості. Ця рослина тепло- і вологолюбна, успішно росте на супіщаних, добре вгноєних пухких ґрунтах. Восени на ділянку, де буде вирощуватися чуфа, треба внести 5 кг перегною, 25 г суперфосфату, 15 г калійної солі, а навесні перед культивацією — 15 г аміачної селітри із розрахунку на 1 м2. На сотку потрібно 1,2-1,5 кг садивного матеріалу (вага 1000 штук бульбочок — 460 г), і при належному догляді отримаєте 120 кг урожаю. Упродовж вегетації необхідно підживити рослини 2-3 рази розчином коров’яку (1:10) або курячого посліду (1:20). Чуфа за вегетаційний період має отримати 600-650 мм опадів, тому при нестачі вологи в ґрунті її слід регулярно поливати. До змикання міжрядь посіви просапують, обережно розпушують ґрунт. Пізніше густий листяний покрив не дає можливості розвиватися бур’янам.

Викопую горішки чуфи, коли верхівки листя почнуть жовкнути і скручуватися, але обов’язково до осінніх заморозків. Кущі обережно підкопую вилами, хоча в будь-якому разі у землі залишається багато горішків. З одного куща можна одержати від 300 г до 1 кг плодів різного розміру. Горішки промиваю під проточною водою, просушую. Доки вони не зморщилися, висипаю у паперові пакети і зберігаю в теплому приміщенні.

«Горішки» чуфи можна вживати сирими і підсмаженими. Мелені додають у торти, каші, оладки, тісто для пирогів. З них також виходить і напій, не гірше кавового.

Лідія БОНДАРЕНКО,
городник-любитель.

Вул. Гастелло, буд. 13, м. Гола Пристань
Херсонської обл., 75600.
Тел. (05539) 2-41-19, 063-763-20-79.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 7(633) від 15 лютого 2012 р., стор.3

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Садіння різаними бульбами

Ср Лют 22 , 2012
Садіння картоплі частинами бульби дає збільшення врожаю. Та залежить це від багатьох факторів, зокрема, від сорту і способу різання. Про це йшлося у публікації Тетяни Рябової «Рановий ефект різаних бульб» («ЗМГ» №6 ц. р.). Продовжуючи цю тему, пропонуємо вашій увазі статтю відомого картопляра з Омська Олега Телепова, котрий розповідає про свій метод […]