Хто їсть айву

Переглядів : 56
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Серед численних листів, що надходять до редакції, є немало таких, які змушують не просто замислитись, але й зробити цікаві висновки стосовно поведінки тієї чи іншої культури в певних зонах вирощування. Зокрема, читач із м. Одеса Валерій Ірга запитує: «Хто їсть айву? Плоди буквально виїдені ізсередини, тож щороку доводиться викидати до 80% урожаю». За його словами, схожа ситуація спостерігається не лише в Одеській, але й у Вінницькій, Миколаївській областях. Схожа, але не зовсім. Наприклад, читачка з м. Миколаїв Вікторія Кириченко пише: «Айва гине прямо на дереві, так і не дозрівши. У період дозрівання починає розтріскуватись та уражається гниллю. Така картина майже в усіх сусідів по дачі». Що ж відбувається з айвою і як допомогти читачам зберегти урожай, ми попросили розповісти нашого постійного автора і консультанта, ученого агронома Ігоря Володимировича БЛІНОВА, який займається дослідженням малопоширених культур, у тому числі й айви, в умовах Луганської області (див. «ЗМГ» № 38 від 21.09.2011 р. «Айва в степах України»).

Найімовірніше, це наслідки шкідливої діяльності гусениці яблуневої плодожерки із родини листовійок (Laspeyresia pomonella) — найбільш поширеного шкідника плодових: яблуні, груші, айви, сливи, абрикоса, персика, черешні, волоського горіха, мушмули, хурми, граната. Якщо з ним не вести систематичну боротьбу, втрати можуть становити до 80-90% урожаю.

Перші метелики яблуневої плодожерки з’являються навесні, у кінці цвітіння зимових сортів яблуні. Із настанням теплої погоди, коли у вечірні години температура повітря досягає 15°С, метелики починають відкладати яйця (від 40 до 220 штук — одна самка). Вихід гусениць починається через 17-20 днів і зазвичай співпадає з початком цвітіння білої акації. Це може бути сигналом для першого обприскування інсектицидами. Всього проводиться 3-4 обприскування — залежно від регіону. Друга обробка проводиться через 12-14 днів після першої, третя — через 12-14 днів після другої.

Метелики другого покоління у південних областях з’являються на початку липня. Лет їх розтягнутий і триває до осені. Пошкодження, котрих завдають гусениці другого покоління, особливо небезпечні, позаяк дозріваючі плоди втрачають здатність зарубцьовувати рани. Тому на півдні та південному заході України необхідно провадити четверте обприскування (через 12-14 днів після третього). А в південних областях, де плодожерка літає все літо, рекомендується і п’яте обприскування. Тим більше, що айва цвіте після яблуні.

Асортимент препаратів для боротьби з плодожеркою сьогодні досить великий. Але вибирати треба лише дозволені для застосування на присадибних ділянках із обов’язковим дотриманням регламенту їх застосування (кратність обробок, термін очікування тощо). Серед них сильні фосфорорганічні препарати (актелик та ін.), так звані піретроїди (карате, децис, фастак тощо) та імідаклоприди (конфідор, зеніт, ратибор, канонір, каліпсо). Однак, застосовуючи інсектициди, треба пам’ятати, що одним і тим же препаратом, як правило, можна обробляти лише двічі поспіль і не більше 3 разів за сезон. Якщо ж у результаті обприскувань чисельність і шкідливість плодожерки будуть мінімальними (1-2% плодів), то наступного року кількість обробок можна зменшити до 2-3, аби не зловживати хімічними препаратами. Для зменшення пестицидного навантаження можна застосовувати біопрепарати: актофіт, бітоксибацилін, лепідоцид, гаупсин. Біопрепаратами значно легше запобігти розвитку патогена, ніж боротися із наслідками. Можна так само застосовувати відвари і настої фітонцидних рослин (полин, пижмо, томати, часник, гіркий перець).

Високого ефекту можна досягти з допомогою комплексу допоміжних заходів: накладання ловильних і клейових поясів, систематичного збирання і знищення падалиці, світлових і феромонних пасток, пахучих принад (патока, хлібний квас), очищення стовбурів від верхніх відмерлих шарів кори, обробки підпірок, тари та приміщень для зберігання плодів, своєчасного збирання врожаю.

У південних областях України величезної шкоди завдає так само плодожерка східна (Laspeyresia molesta). На відміну від яблуневої плодожерки гусениці перших поколінь східної плодожерки пошкоджують зелені пагони, позаяк живляться їх деревиною. Гусениці літніх поколінь (у південних областях розвивається 4 покоління) пошкоджують пагони і плоди. Заходи боротьби із цим шкідником ті ж самі, що і проти яблуневої плодожерки, в зазначені вище терміни. Крім цього, рекомендується вирізувати і знищувати всі пошкоджені пагони і плоди.

Звичайно, пошкодження плодів айви можливі й іншими видами листовійок (особливо в південних і південно-західних областях) — розанною, плодовою, сітчастою, всеїдною. Описана схема обприскувань ефективна і проти цих видів. Не має великого значення, з яким шкідником боремося, головне, щоб був результат. Адже через пошкодження шкірки плодів комахами відбувається зараження плодовою гниллю — найбільш поширеною формою моніліозу зерняткових. Захворюванню сприяє підвищена вологість (75-80% і вище). На поверхні пошкоджених плодів з’являється велика кількість сірих подушок, розміщених концентричними колами. Це спороношення грибів, котре викликає зараження нових плодів. Хвороба розвивається дуже швидко. Від моменту зараження до спороношення минає 8-10 днів. Упродовж літа з’являється кілька поколінь гриба.

В умовах підвищених чи знижених температур, а також при низькій вологості спороношення (поява подушок) може і не відбуватись. У цьому разі плід стає глянсовим, синювато-чорним (муміфікується) і залишається висіти на дереві до наступної весни. Потім він знову вкривається спорами і служить джерелом первинного зараження. До речі, хвороба може розвиватися і в сховищі при високій температурі. Втрати врожаю від моніліозу становлять близько 70%.

Заходами боротьби з хворобою є своєчасне збирання і знищення падалиці, видалення з дерев муміфікованих плодів, захист від комах-шкідників. За потреби можна провести обробку фунгіцидами: хорус, топсин М, еупарен М або мідевмісними препаратами — метеор, чемпіон тощо, а також малотоксичним системним фунгіцидом тельдор, котрий має найкоротший термін очікування (2-7 днів). Перше обприскування роблять, коли плоди досягнуть величини волоського горіха, друге і третє — через 12-14 днів. Закінчувати обробку фунгіцидами треба за місяць до збирання плодів.

Моніліоз має й іншу форму — моніліальний опік. На айві він викликається грибом Monilia cydonia, котрим рослина уражається в період цвітіння, особливо якщо є дощі і тумани. В айви форма опіку проявляється специфічно. Грибниця уражає лише квітку, зав’язь і 1-2 найближчих листки. Пагін залишається здоровим. Уражені органи не осипаються, а зав’язі і плоди часто муміфікуються і служать джерелом зараження.

Із рекомендованих засобів боротьби — ретельне збирання і закопування пошкоджених квіток та зав’язей, загортання в ґрунт рослинних решток, ранньовесняна (до розпускання бруньок) обробка дерев 3-відсотковою бордоською рідиною із подальшим обприскуванням переліченими вище фунгіцидами у фазі видовження бутонів, зрізування їх після цвітіння і потім ще через 10-12 днів. Можливе так само застосування і біофунгіцидів — гаупсину, фітоспорину і фітоциду.

Серед хвороб, котрими може уражатися айва, — підшкірна плямистість плодів, бура плямистість листя і плодів, чорний рак кори, фузаріоз.

Але слід зауважити, що айва звичайна значно менше, ніж інші плодові культури, уражається хворобами і шкідниками, особливо в нових регіонах вирощування. Так, вивчаючи айву в Луганську з весни 1995 року, я жодного разу не спостерігав ураження її шкідниками. Із хвороб (за сирої дощової погоди) інколи спостерігалось ураження моніліальним опіком і плодовою гниллю. До речі, симптоми дуже схожі на описані в листі Вікторії Кириченко з м. Миколаїв. Це пояснюється різким перепадом вологості в період дозрівання.

Однак плодовій гнилі піддаються не всі сорти і не в однаковій мірі. Якщо в серпні-вересні йдуть дощі, то практично плоди лопаються і загнивають у сортів Волгоградська і Волгоградська м’якоплідна. У результаті був вимушений від них відмовитись.

Таким чином, підбиваючи своєрідний підсумок, хочу сказати, що в районах традиційного вирощування айви (південь, захід і південний захід України) хвороби і шкідники завдають цій культурі значно більшої шкоди, ніж у нових місцях «прописки». При боротьбі з ними треба пам’ятати, що хімічні обробки — не панацея. Це лише один із методів захисту. Тому слід старатись застосовувати так звану інтегровану систему. Наприклад, при культурному задернінні саду плоди менше пошкоджуються плодожеркою та іншими шкідниками. Правильне обрізування і застосування добрив так само зменшують розвиток багатьох хвороб та шкідників. Тому рослинам у саду потрібен, насамперед, гарний догляд, а це, в свою чергу, зменшить кількість застосовуваних хімічних обробок.

Ігор БЛІНОВ,
учений агроном.

м. Луганськ. Тел. 050-105-52-52; 068-696-39-33.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 3(629) від 18 січня 2012 р., стор.13.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Нехай робота на землі буде на радість!

Ср Січ 18 , 2012
Для захопленого городника-романтика вирощування овочів — не просто робота, а цікаве, захоплююче заняття, від котрого він чекає не лише результату, але й задоволення, радості. Саме це допомагає легше пережити жорстокі реалії сьогоднішнього буття, мати не лише матеріальну додачу до мізерної пенсії чи зарплати, але й перетворити свої ділянки в казкові […]