Корисна і смачна лагенарія

Переглядів : 10
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...
Автор публікації Руслан Духов із плодами лагенарії сорту Бородавчаста турахумара
Автор публікації Руслан Духов із плодами лагенарії сорту Бородавчаста турахумара
У березні 2009 року я вже розповідав читачам улюбленої газети про рідкісну для багатьох дачників рослину під назвою лагенарія. У народі її називають в’єтнамський кабачок, індійський огірок, огірок-велетень, соусний кабачок. На той час я вирощував кілька різновидів цього чуда природи. Плоди мали форму булави, пляшки, колби, поліна тощо. У природі існують ще багато інших форм плодів, які утворюються внаслідок схрещування різних форм.

Уперше я дізнався про лагенарію десять років тому і почав вирощувати сорт Луцертола. Це найпоширеніший сорт. Насіння його можна вільно купити у більшості насінних магазинів та у городників-любителів. Мені ж хотілося отримати нові плоди оригінальної форми. В Інтернеті бачив багато картинок різних сортів. У 2011 році мені вдалося виростити близько 30 сортів лагенарії.

Лагенарія являє собою ліану з великим округлим, бархатистим від м’якого опушення листям. Пагони досить потужні і досягають у довжину від 3 до 15 м. Щоденний приріст листя і пагонів становить до 50 см. Буквально за два тижні плоди виростають до 2 м (у довгоплідних сортів) і важать 10-15 кг. А сорти пляшкової форми за цей час формують до 30 плодів на одній рослині завбільшки з трилітрову банку! Квітки у цієї рослини різностатеві, тому для кращого зав’язування плодів необхідне запилення жіночих квіток.

В їжу вживають молоді 3-5-денні плоди лагенарії, завдовжки 30-50 см, а також листя і пагони. Плоди бідні на білки і вуглеводи, проте містять близько 440 мг/100 г кальцію, 2,4 мг/100 г заліза та інші мікроелементи і вітаміни. Лагенарія має надзвичайні лікувальні властивості. Її вживання в їжу запобігає склерозу, ожирінню, поліпшує обмін речовин, відзначається лікувальний вплив лагенарії на шлунково-кишковий тракт, зміцнення імунітету, сприяє вона і виведенню радіонуклідів, солей, зниженню тиску, допомагає при захворюваннях нирок. Молоді плоди, попередньо очистивши від шкірочки, вживають свіжими в салатах, запікають, смажать і тушкують, як кабачки. Моя мама використовує лагенарію для приготування оладок і каш, а також ікри. Смачні і фаршировані її плоди. Деякі сорти (пляшкової форми) мають гіркий смак, тому в їжу не використовуються. Зате з них можна робити міцний і вологонепроникний посуд та різні декоративні вироби.

Догляд за лагенарією аналогічний догляду за гарбузом. Насіння не рекомендую замочувати у воді, позаяк воно при цьому загниває. У крайньому разі, можна покласти його у вологу ганчірку, але краще сіяти сухим. Вирощувати через розсаду також не потрібно. Я висіваю насіння наприкінці квітня безпосередньо на грядку. Сіяти треба на глибину 3 см, розміщуючи насіннячко горизонтально. В ямку кладу по 3-4 насінини. Сходи зазвичай з’являються через 5-8 днів. В ямці залишаю тільки одну рослину. Відстань між рослинами в рядках має бути не менше 1 м, у міжряддях — 1,5-2 м. Лагенарія не вибаглива до ґрунту, для її вирощування підійде будь-яка пухка родюча садова земля з додачею перегною. На дно обов’язково кладу дренажний шар завтовшки 3 см. Для економії місця і гарного провітрювання рослин я вирощую лагенарію тільки шпалерним способом. Від верхніх рейок до землі спускаю огіркову сітку, по якій лагенарія буде «забиратися» вгору. Саджаю її також під деревами. Треба тільки натягнути для неї мотузку до найближчої гілки, а далі слідкувати, аби пагони не звисали з дерева, а плоди не зламали гілок. Густо і красиво вона обплітає паркан, стовпи, високі кілки та інші опори. Використовуючи лагенарію, можна спорудити каркас потрібної форми і створити екзотичні альтанку, тунель, стінку. Лагенарія добре витримує жару, однак ріст при цьому вповільнюється. Упродовж літа ґрунт регулярно розпушую, при потребі поливаю. Ціле літо доводиться боротися з бур’янами. Лагенарія ще мало поширена у нас рослина, тому має імунітет до місцевих хвороб та шкідників. За багато років вирощування в нас вона ще жодного разу не уражалася хворобами і шкідниками.

На насіння залишаю найхарактерніші і великі плоди. В основному це перші плоди. Восени, перед заморозками, зрізаю їх із плодоніжкою і зберігаю при кімнатній температурі до кінця листопада. До цього часу насіння добре визріває. Потім його виймаю. Якщо плоди потраплять під невеликий заморозок, байдуже. Внутрішня поверхня плода вистелена теплоізолюючим ватоподібним покриттям, яке захищає насіння від перепадів температури. Насіння лагенарії зберігає схожість до 8 років.

У 2011 році мені пощастило отримати багато рідкісних сортів лагенарії від іноземних фірм, які займаються пошуком і вирощуванням екзотичних рослин. Із найцікавішими сортами лагенарії хочу познайомити і вас.

Плід лагенарії сорту Маренка динозавр
Плід лагенарії сорту Маренка динозавр
Красиві плоди має сорт Яскрава змія. Вони до 1,5 м завдовжки, тонкі, у процесі росту скручуються, немов змія. Мають темно-зелену шкірку з білими смугами. Це дуже рідкісний сорт, придбав я його в канадському Інтернет-магазині, де насіння даного сорту відпускається в одні руки по 3 зернятка. У сорту Динозавр плоди схожі на голову динозавра. Вони у буграх і глибоких виїмках, темно-зеленого кольору. У 3-4-денному віці плоди можна консервувати цілими, і у вас будуть консервовані «динозаврики». Смаком вони схожі на патисони. Також дуже смачні плоди цього сорту в смаженому вигляді. У сорту Маренка динозавр плоди салатного кольору і також схожі на голову динозавра. Важать вони до 5 кг, на кущах їх дуже багато. Цікавий сорт Пеніс щит (Рenis shield). Плоди у нього темно-зелені в білих плямах. Цей сорт використовувало плем’я майя як оболонку для статевого органу (звідси і назва). Одна рослина зав’язує понад 30 плодів і плодоносить до заморозків. А це значить, що цілий сезон ви матимете молоді плоди для вживання в їжу. Сорт-новинка Велика плодоносна ведмедиця має плоди у формі великої сплюснутої пляшки, вагою до 20 кг. У них зручно зберігати крупу. Із плода цього сорту можна зробити велику вазу, яка прикрасить домашній інтер’єр. Сподобався і пізньостиглий сорт Яскраве яблуко. Плоди його схожі на яблука, вони зелені й у білих плямах та бородавках. Сорт Кукуззі тішив смачними плодами. Цей сорт із Італії, плоди завдовжки до 1 м і більше. В їжу вживаються, коли досягають 30 см у довжину. Їх можна сушити, нарізавши шматочками, а взимку додавати в супи. Сорт Гігантська пляшка майя має плоди завдовжки до 60 см у формі великої пляшки зеленого кольору. Насіння його ми одержали від корінного жителя Мексики. Сорт Вино (Weinheber) потішив плодами, схожими на графин. У Німеччині раніше їх використовували для зберігання домашнього вина, у ємність поміщається близько 2 л. Столовий тепехуан (Мексика) має овальні плоди салатного кольору завбільшки з футбольний м’яч. Молоді плоди можна смажити, як кабачки, а зрілі використовуються для виготовлення посуду. Цього року сорт був одним із найурожайніших. Полюбився і сорт Знак Корсика. У нього круглі або пласкі плоди діаметром до 15 см, іноді бувають і більші. Цей сорт ми вирощували перший рік. Незвичайний і дуже врожайний сорт Бородавчаста турахумара вразив усіх відвідувачів мого городу. Як стверджують мексиканці, його вирощувало ще плем’я майя. Плоди у нього довгасті, повністю вкриті бородавками, які поступово стають коричневими. Важать такі плоди до 15 кг. Сорт Пісня сифон має красиві плоди у формі груші, чорного кольору, вагою до 1 кг, на кущі зав’язується дуже багато плодів. Сорт Тайські пляшки (Таїланд) дав дуже багато плодів пляшкової форми. Вони дуже смачні смажені. Крім того, з них можна варити варення, позаяк вони мають солодкий смак. Сподобався сорт і тим, що він добре витримує жару і перепади температури. У нового сорту Африканський чайник плоди з довгою «шиєю» до 1 м, на кінці круглі, звисаючи із дерев, вони мають дуже красивий вигляд. А ось сорту Майя білобал уже більше 200 років, плоди у формі груші, вагою до 15 кг, насіння отримав від корінного жителя Мексики. Сорт Нова центурі (New сentury) — новинка, отримана з Канади. Рослина заввишки до 5 м, плоди недовгі — 30-40 см, діаметром 15-20 см. Молоді плоди за смаком не відрізниш від патисонів. Сорт Лебідь в яблуках (Spickled swan) відомий в Україні під назвами Кобра і Гуска в яблуках. Плоди круглі, з витягнутою «шиєю» і «головою», як у гусей. Плоди сорту Велике яблуко схожі на величезні яблука зеленого кольору в білих цятках, вагою 2-3 кг. Давній французький сорт Буле також має форму яблука із привабливими бородавками. Сорт Гаша з Алжиру потішив красивими плодами пляшкової форми темно-зеленого кольору в білих цятках. Молоді плоди можна смажити, а зі зрілих виготовляють посуд. Цей сорт ми отримали від французького колекціонера Бруно Дефая. Новинка із Німеччини лагенарія Ботлз подивувала плодами у вигляді двох кульок, що зрослися. Вони також мали дуже гарний вигляд на дереві. Молоді плоди цього сорту особливо смачні смажені й мариновані. Вони взагалі не мають гіркоти. Середня вага плодів — 3-5 кг, а з одного куща я збирав до 40 кг врожаю! Лагенарія Луцертола має властивість продовжувати ріст плода після того, як від нього відрізано якусь частину. Величезна енергія росту рослини дозволяє лагенарії зарубцьовувати рану на плоді і продовжувати ростовий процес. Щоправда, ця властивість проявляється тільки при температурі повітря вище 18°С. Плоди Луцертоли виростають завдовжки до 2 м.

На грядці лагенарія в нас росте вже 10 років, і відмовлятися від неї я не збираюся. Користі від неї багато. Це продукт харчування, лікувальний засіб, посуд і предмети інтер’єра для кухні. Посадіть і ви у себе на ділянці лагенарію, а насінням я поділюся.

Руслан ДУХОВ.

Вул. Тюркіна, буд. 41, с. Мишурин Ріг
Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської обл., 51610.
Веб-сайт: www.doohoff.com

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 1(627) від 4 січня 2012 р., стор.9,13.

babytransfer

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Ранні томати

Ср Січ 4 , 2012
За 10 років, упродовж яких я співпрацюю з газетою «Земля моя годувальниця», на її шпальтах було багато моїх публікацій про томати. Я розповідав про ранні сорти і гібриди селекції двох наукових установ Придністров’я — Придністровського НДІ сільського господарства і Науково-дослідного центру селекції, насінництва і агротехніки (м. Тирасполь), із селекціонерами яких […]