І запаси на добро, і повний гаманець

Переглядів : 7
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Loading...

Раніше — значить, дорожче. Усім відомо, що більше цінується найперша ягода. Садова великоплідна суниця тому й називається в середовищі садівників комерційною культурою, яка першою (уже в травні) відкриває ягідний сезон, завдяки чому досягається її висока рентабельність і швидка окупність. Попит на неї у період авітамінозу дуже високий, тому й ціна на ранню суницю «кусається». Раніше я сама щороку купувала ранню суницю на ринку. Хоча й коштувала вона чимало. Загальновідомо, що ягоди суниці дуже корисні. Вони містять йод, марганець, кобальт, кальцій, кислоти, пектинові речовини, антиоксиданти, багато таких вітамінів: А, Р, РР, К, В2. Згідно з даними, у 5-6 ягодах суниці міститься стільки ж вітаміну С, скільки в одному великому апельсині. А з’їдати рекомендується до 400 г цієї ягоди щодня.

У тому, що вирощування великоплідної садової суниці може бути непоганою прибавкою до зарплати чи пенсії для кожної людини, яка бажає й уміє трудитися на землі, багато хто, у тому числі і я, переконалися на власному досвіді. Хочу поділитися ним із читачами, які ще роздумують: вирощувати суницю чи ні.

До свого ґрунтовного захоплення цією культурою моєї «домашньої» суниці ледь вистачало мені самій. Та й закінчувалася вона швидко, як тільки минав сезон звичайної суниці. Тож одного разу наважилася і придбала саджанці 20-х сортів суниці різних термінів дозрівання: ранню, середню, пізню і нейтрального дня. Обійшлося це задоволення немало, адже за саджанці віддала суму, рівноцінну моїй зарплаті за місяць. Бажання виростити гарний урожай було величезним, а знань щодо того, як це зробити правильно, — обмаль. Довелося читати книги і періодичні видання, аби більше дізнатися, як належить вирощувати цю культуру. І незабаром зрозуміла, наскільки це може бути цікаво і захоплююче. Особливо, коли бачиш вирощені тобою різні за смаком, кольором і ароматом, не кажучи вже про терміни дозрівання, ягоди. І кожен сорт має свою особливість, приміром, форму ягоди. Одні — круглі, як кульки, інші — серцеподібні, треті — конічні. Вражають уяву ягоди у формі витягнутої крапельки або подовжені, як морква. Та й аромат, структура і смак м’якоті настільки різні, що при дегустації просто губишся, як виділити 2-3 найкращих сорти.

Зараз у мене на ділянці росте більше ста сортів. Одні придбані недавно, інші пройшли суворі випробування (морозні зими, посушливе літо) і стали сортами, перевіреними часом. У кожного з них своя історія, своє так зване «досьє», де зазначені як переваги, так і недоліки. Прочитавши багато літератури, зрозуміла, що суниця — культура не для ледачих. Вона потребує таких агротехнічних прийомів: регулярні поливи і підживлення, обробки від хвороб та шкідників, мульчування, своєчасне видалення вусів і бур’янів, розпушування ґрунту.

І я почала експериментувати. Без помилок не обійшлося, адже недарма кажуть: не помиляється той, хто нічого не робить. Та з іншого боку: лише застосовуючи теорію на практиці, набуваєш досвіду, бо сам собою він не приходить.

Скажу, що для отримання більш ранніх урожаїв необхідно докласти чимало як фізичних зусиль, так і коштів. Крім придбання саджанців надраннього терміну дозрівання й агроволокна, це ще підживлення (як літнє, так і осіннє), обробки проти хвороб та шкідників, поливи тощо. І якщо все робити вчасно і правильно, витрати окупаються. Більше того, дають відчутний фінансовий прибуток. Навіть у такому році, як минулий, з пізньою і затяжною весною. Перші ягоди я збирала 15 травня. З огляду на регіон (а це північ України), вважаю дані терміни плодоношення надранніми. На ринку в той час була тільки теплична суниця і коштувала вона 50 грн. за 1 кг. Тому першу ягоду, якої було не так багато, продавала на склянки (це набагато вигідніше, ніж на кілограми), у перерахунку виходило 80 грн. за 1 кг. Точно пам’ятаю, що за перший кошик суниці заробила 700 грн. А продала ягоди за годину. Декому навіть не вистачило. Люди купували, не торгуючись, після того, як дізналися, що суниця місцева, а не привізна.

Уже через тиждень ціна почала дещо знижуватися і становила 60 грн. за 1 кг, а наприкінці травня — 35-40 грн. Але навіть у період масового плодоношення свою продукцію я не продавала дешевше 27 грн. Це говорить про те, що якою б не була ціна, попит на цю ягоду є завжди.

Складові успіху. При виборі сортів для продажу раджу звертати увагу на те, наскільки туга ягода, на смакові й товарні якості. Хочу сказати також, що необхідно мати 2-3 сорти різного періоду плодоношення. Це підстраховка в майбутньому, адже невідомо, які сюрпризи нам піднесе погода, як проявить себе сорт на легкому чи важкому ґрунті, наскільки стійкий він до перезволоження (ягоди можуть сильно уражатися гниллю) чи до посухи.

Слід також ураховувати, що кожен сорт має свої особливості: розмір куща і листяної пластинки, розміщення ягід тощо. Є сорти, в яких ягоди не лежать на землі або мають короткі квітконоси, і тоді ягоди розміщені всередині куща, тобто не торкаються землі. Такі сорти відмінно витримують дощову погоду. А є й такі, в яких коренева система глибоко проникає в землю — вони відмінно витримують посуху. Значно простіше доглядати за сортами, які дають мало вусів, або їх узагалі майже не буває. При цьому треба враховувати, що характеристики сорту можуть мінятися залежно від умов вирощування, ґрунту, клімату. Дуже важливо правильно вибрати ділянку під суницю. Якщо хочете раніше збирати ягоди, то місцина має бути на осонні. Хоча, з огляду на те, яка температура буває влітку при дефіциті дощів, розсудливіше віддати перевагу напівтіні, а не осонню.

За 2-4 тижні до садіння готую ґрунт. Для цього вдобрюю його органічним добривом у розрахунку 40-60 кг на 1 сотку (перевагу віддаю компосту і попелу) і перекопую, щоб ґрунт ущільнився, після цього корінці саджанців не оголюються під час поливів і сердечко (точка росту) не замулюється. Методика висадження в мене така: саджаю із кроком 15-30 см у здвоєні ряди в шаховому порядку (відстань між здвоєним рядом — 20-25 см), а відстань між рядами має бути 70-80 см (для зручності при обробці і догляді). Дотримуючись цієї схеми садіння, я маю достатньо вільного місця, щоб потім навесні розкласти між рослинами мульчу. Садіння проваджу ввечері, при цьому видаляю з кожного саджанця майже все листя (залишаю один або два листки), трохи підрізаю і розправляю корені, аби в ямці вони не закручувались угору.

У подальшому, щоб отримати гарний урожай, я регулярно обрізаю вуси. Якщо це робити вчасно і регулярно (один раз на три тижні), то, повірте, операція займе не так багато часу, зате цвітіння й урожайність потішать. До слова, на 2-літніх кущах, де я видаляла вуси, у цьому році спостерігала в середньому по 10 квітконосів, хоча були екземпляри навіть із 17-ма. Підрахувала, що врожайність із такого куща на рівні 2 кг. Навіть якщо посадити найбільш великоплідний, урожайний сорт і не приділяти йому уваги, то через 2-3 роки, коли він перетвориться на килим, урожайність буде низькою, а ягоди — дрібними, адже вуси сильно виснажують маточні кущі. Хоча раніше й у мене були такі непрохідні «джунглі». Пам’ятаю, вибираючи ягоду, нікуди було навіть ногу поставити.

Важливо хоча б частково видаляти вуси, якщо хочете одержати врожай ягоди, а не кількість саджанців. Та якщо потрібна розсада, необхідно пожертвувати врожаєм. Тому, коли я хочу розмножити якийсь сорт, то зриваю квітконоси на початку розвитку, намагаючись не допустити цвітіння і зав’язування ягід. Однак обриваючи їх, усе-таки вибірково залишаю ягоди на кількох кущах для проби.

Переконалася, що для отримання гарного врожаю незамінними є регулярні кореневі підживлення, а також удобрення по листю. Дуже ефективним у цій справі виявився трав’яний настій. Для його приготування велику ємність туго набивала до верху кропивою, іншою травою, бур’янами, овочевими очистками, падалицею та іншою органікою. Затим ставила ємність на сонце і заливала водою. Уже через тиждень готовий «вітамінний коктейль», який застосовувала для кореневих і позакореневих (по листю) підживлень. Для кореневого підживлення настій розводила водою (1:5) і поливала ним суницю кожні два тижні. А для підживлення по листю концентрація була вже іншою (1:10). Застосовувала настій один раз на тиждень.

Також добре себе проявили бактеріальні препарати: фітоспорин, триходермін, гаупсин, циркон, новоферт, Байкал, імуноцитофіт. Але детальніше про це розповім ближче до весни. Скажу тільки, що вони будуть діяти повною мірою тільки за умови, якщо не застосовувати жодних мінеральних підживлень ґрунту, адже мінеральні добрива згубно діють на мікроорганізми. Тому я відмовилася від „хімії”, а застосовую біопрепарати, органіку, компост або попіл.

Також отриманню високого і стабільного врожаю сприяє мульчування. Спекотного літа мульчування насаджень будь-яким доступним матеріалом вкрай необхідне. Я особисто як мульчу використовую солому. Користь від цього агрозаходу величезна: ягоди завжди чисті, навіть після дощу ніколи не забруднюються, земля і корені рослин не перегріваються, а поливальна вода тривалий час не випаровується. Також мульча завадить проростанню бур’янів, зберігає пухку структуру ґрунту, що значно полегшує догляд. Варто відзначити, що під нею розмножуються дощові черв’яки, які переробляють мульчу на родючий шар.

Ще хочу сказати, що ягоди поспіють на 7-10 днів раніше, якщо грядку суниці вкрити агроволокном (спанбондом або лутрасилом). Це слід зробити напровесні, як тільки стане сніг. Можна встановити поверх ділянки невисокі дуги, на які потім накинути агроволокно або ж укрити рослини зверху прямо на землі, не забувши закріпити агроволокно по краях дощечками, камінням, грудками землі. З досвіду знаю, що треба залишати вільний натяг укривного матеріалу, тобто вкривати із запасом, адже в міру росту кущів агроволокно буде підніматися, тож воно не має бути надмірно натягнутим, щоб не поламати квітконоси або листя. Під таким укриттям отримуємо ефект теплиці, адже температура там у середньому на 10°С вища, ніж надворі. Тож створюється мікроклімат, який сприяє більш ранньому дозріванню ягід. Хочу зауважити: коли після масового плодоношення починалася нестерпна жара, я використовувала ці ж шматки агроволокна, але вже для притінення.

На завершення хочу сказати, що великоплідна садова суниця полюбляє регулярне (кожні 3-4 роки) садіння-пересаджування, простір, сонце, регулярний, але не надмірний полив, підживлення і мульчування. Якщо до питання вирощування суниці підійти серйозно, вдумливо і з любов’ю, то ягід вистачить і на літні частування, і на заготівлі на зиму, і для продажу. Я переконалася в цьому особисто, чого бажаю й усім читачам «ЗМГ».

Олена ЯСИНСЬКА.

А/с 1, м. Біла Церква Київської обл., 09113.
E-mail: klubnikalena@ukr.net
Тел. 067-184-95-23, 066-937-56-51, 093-732-73-46.

Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 1(627) від 4 січня 2012 р., стор.11.

zmk

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Наступний допис

Ягідка-малинка моя

Ср Січ 4 , 2012
Сусідка Катя демонструє навантаження врожаєм пагонів сорту Китатіні (у лівій руці) — 318 ягід і сорту Лох Несс (у правій) — 167 ягід Малина й ожина, як і інші культури, через пізню та холодну весну 2011 року прокинулися дуже пізно. Укриття з ожини я зняв після 15 квітня. Вона була […]

Можливо вам сподобається