Як відрізнити жируючий виноградний кущ від того, який не жирує? У куща, що жирує, розвиваються дуже товсті однолітні пагони, їх діаметр буває до 15-20 мм і більше. Зазвичай такі пагони розвиваються на старій деревині або ж із голови куща. Упродовж літа вони відзначаються дуже потужним ростом і можуть сягати у довжину по кілька метрів. Характерною особливістю їх деревини є переважання в ній великих клітин, вона дуже рихла. Бруньки на жируючих пагонах погано формуються, вони мають невеликі розміри і низьку продуктивність. Тому не слід восени заготовляти з таких пагонів живці, а самі пагони залишати на формування плодових ліз для плодоношення наступного року. Крім низької врожайності, жируючі пагони мають ще й низьку морозостійкість, тож узимку можуть просто вимерзнути. Як вчинити з кущем винограду, що жирує, восени?
Є два основних шляхи вирішення даної проблеми. Перший — обрізати його восени на чорну головку і навесні перещепити у штамб здерев’янілими живцями. Це в тому разі, якщо кущ не становить особливої цінності через низьку врожайність чи посередні смакові якості ягід. Другий шлях (якщо кущ цінного продуктивного сорту) — потрібно обрізати жируючі пагони на дві-три бруньки і навесні на зелених вирослих пагонах прищипнути верхівки, щоб на цих потенційно жируючих пагонах почали рости пасинки, а з них потім сформувати плодові пагони і сучки заміщення.
E-mail: kriulyasergey@gmail.com
Сайт: www.vinograd-kriulya.com
Стаття опублікована в газеті «Земля моя годувальниця» № 38(716) від 18 вересня 2013 р., стор.10.